АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВОГНИЩЕВА ТА КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ.

Прочитайте:
  1. E. Крупозна правобічна пневмонія.
  2. ВОГНИЩЕВА ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ
  3. ГЛАВА II. КРУПОЗНАЯ ПНЕВМОНИЯ (Pneumonia crouposa)
  4. Крупозная (фибринозная) пневмония
  5. КРУПОЗНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  6. КРУПОЗНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  7. КРУПОЗНАЯ ПНЕВМОНИЯ
  8. Крупозная пневмония
  9. Крупозная пневмония

Пневмонія – гостре запалення легенів, яке виникає самостійно або як ускладнення інших захворювань.

Виділяють 3 клініко-морфологічні форми:

- Вогнищеву пневмонію або бронхопневмонію.

- Крупозну пневмонію або часткову або плевропневмонію.

- Інтерстиціальну пневмонію.

Вони можуть бути:

- первинними;

- вторинними.

За перебігом:

- легкі;

- середньої важкості;

- важкі.

За локалізацією та обширністю ураження:

- двобічне ураження;

- права або ліва легеня, а в межах кожної з них – частки, сегменти, часточки.

За етіологією:

- бактеріальні;

- вірусні;

- мікоплазмові;

- хламідійні;

- рикетсіозні;

- зумовлені дією фізичних або хімічних факторів;

- нез’ясованої етіології.

Ускладнення:

- інфекційно-токсичний шок;

- плеврит;

- абсцес.

Функціональні порушення:

- дихальна недостатність;

- недостатність кровообігу.

У зв’язку із методичними труднощами етіологічного визначення пневмоній, розроблена методика урахування особливостей інфікування. Згідно із цім, розрізняють:

- негоспітальну пневмонію;

- госпітальну (внутрішньолікарняну, нозономінальну) пневмонію;

- аспіраційну пневмонію;

- пневмонію у осіб з тяжкими дефектами імунітету.

 

ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ – запалення часточки легені. При чисельних вогнищах, вони можуть зливатись / зливна пневмонія / і нагадувати крупозну пневмонію. Частіше вражаються нижні відділи легенів.

Етіологія – інфекційна / бактерії, віруси, мікоплазми /.

Сприятливі фактори – переохолодження, гострі респіраторні захворювання / ГРЗ /, грип.

Патогенез – пов’язаний з переходом запального процесу з бронхів і бронхіол на легеневу тканину.

Клініка: 1. Початок поступовий, малосимптомний, після попередньої гострої вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів або трахеобронхіту. 2. Скарги на кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти; слабкість; пітливість; іноді задишку / при зливній пневмонії і у літніх людей /; біль у грудній клітці при диханні; підвищення температури тіла. 3. Огляд: у літніх хворих, особливо при зливній пневмонії, можливий акроцианоз; часто – задишка. 4. При перкусії легенів у разі великовогнищевої або зливної пневмонії – укорочення / притуплення / перкуторного звуку на стороні ураження. При аускультації – жорстке дихання з подовженим видихом, дрібнопузирчасті та сухі хрипи / за рахунок супутнього бронхіту /; на обмеженій ділянці – крепітація 5. Додаткові дослідження: ЗАК – помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. R-скопія та R-графія легенів – виявляє вогнища запальної інфільтрації.

Перебіг – тривалий, часто переходить у хронічну форму. Може ускладнитись абсцесом або бронхоектазами.

 

КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ - запалення всієї частки легені. Частіше хворіють ослаблені люди; хворі з порушенням кровообігу у малому колі.

Етіологія – інфекційна / пневмококи, стрептококи, стафілококи, діплобацили і т.д. /.

Патогенез. Інфекція потрапляє в легеневу тканину бронхогенним, лімфогенним, гематогенним шляхом і спричиняє розвиток реакції запалення.

Сприяють розвитку захворювання: гострі і хронічні хвороби верхніх дихальних шляхів, авітамінози, переохолодження, перевтома.

Клініка. 1. Початок гострий – з ознобу, високої температури тіла, болю у грудях. 2. Скарги на кашель, спочатку сухий, потім – з виділенням “іржавої”

мокроти; біль у грудній клітці при диханні та кашлі; задишку; високу t-тіла, слабкість. 3. Огляд: герпес на губах, підборідді, щоках, в ділянці крил носа; акроціаноз; при тяжкому перебігу – ціаноз; задишка; відставання при диханні грудної клітки на боці ураження. Температура тіла висока, постійна. 4. Дослідження легенів: в початковій фазі / фаза накопичення ексудату / - притуплено-тімпанічний звук над вогнищем ураження; жорстке дихання з подовженим видихом, початкова крепітація / indux /, іноді на обмеженій ділянці – сухі та вологі хрипи. В фазі ущільнення – різке посилення голосового тремтіння; при перкусії – тупий звук над ураженою часткою; везикулярне дихання не прослуховується; з’являється бронхіальне дихання; крепітація зникає; нерідко – шум тертя плеври. У фазі завершення – голосове тремтіння поступово нормалізується; з’являється крепітація поворотного розвитку / redux /; дрібнопузирчасті хрипи; бронхіальне дихання поступово змінюється на жорстке, потім на везикулярне. 5. Дослідження серцево-судинної системи: частий пульс, при тяжкому перебігу – слабкого наповнення, аритмії, зниження АТ, глухість тонів серця. 6. Нервова система: загальне занепокоєння, порушення сну, можуть з”явитись марення і галюцинації. 7. ШКТ – зниження апетиту, нудота, затримка випорожнення. 8. Додаткові дослідження: ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув вліво, аж до мієлоцитів, лімфопенія, еозінопенія, прискорення ШОЕ. ЗАС – протеїнурія, іноді мікрогематурія. R-дослідження: в стадії приливу – посилення легеневого малюнку, прозорість частки легені злегка знижена; в стадії ущільнення – інтенсивне затемнення частки легені, охопленої запаленням; в стадії завершення – зменшуються розміри і інтенсивність запальної інфільтрації, корінь легені може бути тривало розширеним. Спірографія – зниження ЖЄЛ / життєва ємність легень /, збільшення ХОД / хвилинний об’єм дихання /.

Ускладнення: гостра дихальна, гостра серцево-судинна недостатність, абсцедування, перехід у хронічну форму.

КРИЗА.

Температура при крупозній пневмонії тримається 7-10 діб, потім знижується – критично або літично.

Криза – швидке зниження високої температури тіла до нормальних або субнормальних цифр. Може супроводжуватись картиною колапсу: різка загальна слабкість, шкіра бліда, вкрита холодним потом. Хворий адінамічний, вени спадаються, пульс слабкий, малого наповнення, АТ – знижується.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПІД ЧАС КРИЗИ:

1. подушку; вкласти хворого горизонтально.

2. Зігріти – обкласти хворого теплими грілками, вкрити ковдрою.

3. Напоїти гарячим солодким міцним чаєм або кавою.

4. Підшкірно ввести судинні засоби – камфору, сульфокамфокаїн, кофеїн, кордіамін, мезатон.

Лікування гострих пневмоній. Режим – постільний. Їжа – легкозасвоювана, вітамінізована. Рясне питво / до 1,5-2 л на добу /. Медикаментозне лікування: антибіотики широкого спектру дії / пеніцилін, ампіцилін, ампіокс, гентаміцин, цифран, абоктал /. Сульфаніламіди / сульфален, бісептол /. При нестерпному сухому кашлі – призначають протикашльові / кодеїн, стоптусін /. Використовують відхаркувальні засоби – бромгексін, лазольван, муколтін, термопсіс, алтей, лужні розчини та інгаляції. Показана оксигенотерапія. При кровохарканні – в/в вводять хлористий кальцій, аскорбінову кислоту. Відтяжна терапія проводиться в період розсмоктування / банки, гірчичники /. Після нормалізації t – заняття ЛФК.

 

ДОДАТОК:


Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 707 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)