АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ.

Порушення функції дихання позначається терміном “дихальна недостатність”.

Дихальна недостатність – це стан організму, при якому не забезпечується підтримання нормального газового складу крові або воно досягається внаслідок посиленої роботи апарату зовнішнього дихання, що є причиною зниження функціональних можливостей організму.

Це визначення включає компенсовану (коли зберігається нормальний вміст газів крові) і декомпенсовану дихальну недостатність (у випадку, якщо навіть посилена робота апарату зовнішнього дихання не здатна забезпечити нормальний Ра О2* і Ра СО2* у крові).

У клініці дихальну недостатність звично поділяють на три ступені.

І – прихована дихальна недостатність, при якій задишка спостерігається при фізичному навантаженні, яке раніше її не спричинювало (швидка ходьба, рух вгору по сходах тощо). У стані спокою функціональні показники зовнішнього дихання не змінені. Може лише бути зменшена МВЛ* (до 60% належної) і КРД* (до 6-7). Вміст газів у крові нормальний.

ІІ – задишка виникає при незначному фізичному навантаженні, але відсутня у спокої. При записі спірограми в стані спокою виявляється компенсаторна гіпервентиляція (ХОД* – 150-200% від належного). МВЛ знижується до 40% належної, КРД – нижче 6-7. Вміст газів крові – в нормі, завдяки компенсаторно посиленій вентиляції.

ІІІ – задишка в спокійному стані, легеневі об”єми значно відрізняються від належних. Компенсаторна гіпервентиляція не запобігає гіпоксемії і накопиченню недоокислених продуктів обміну в крові. Виражені зміни не лише у вентиляції, але й у дифузії. Фунції дихальної і серцево-судинної систем тісно взаємозв”язані. До хвороб легень із вираженою дихальною недостатністю приєднується і серцева недостатність.

Дихальну недостатність, залежно від переважаючого патогенетичного механізму її виникнення, поділяють на клінічні форми.

Обструктивна дихальна недостатність спричинена погіршенням прохідності повітроносних шляхів. Ранніми її ознаками є задишка при фізичному навантаженні або під час респіраторних захворювань, пізніше – подовження й утруднення видиху (експіраторна задишка), участь у диханні допоміжних м’язів, втягування міжреберних проміжків, опущення нижнього легеневого краю.

Діагностичне значення має зниження ФЖЄЛ*, особливо ОФВ1*, індекс Тифно* менший ніж 70%.

Рестриктивна дихальна недостатність зумовлена зменшенням дихальної поверхні легень або здатності до збільшення корисного об”єму. При ній зменшується життєва і загальна ємність легень, знижується дихальний об”єм.

Суб”єктивно рестриктивна дихальна недостатність проявляється задишкою при фізичному навантаженні. Об”єктивно констатується часте, неглибоке дихання: швидкий вдих чергується з швидким видихом. Обмежена екскурсія грудної клітки.

При функціональному дослідженні діагностичне значення має зменшення ЖЄЛ* нижче 70% належної при нормальному індексі Тифно.

Комбінована обструктивно-рестриктивна недостатність звично супроводжується зменшенням всіх функціональних показників, ЖЄЛ < 70% належної і проба Тифно також менше ніж 70%. Обгрунтованішим є висновок про змішаний тип дихальної недостатності, якщо зниження ЖЄЛ більш виражене, порівняно зі зменшенням індексу Тифно або при однаковому їх зниженні.

Ра О2* - парціальний тиск кисню. У нормі становить 80-100 мм рт. ст.

Ра СО2 * - парціальний тиск вуглекислого газу. В нормі – 35-45 мм рт. ст.

ЖЄЛ* - життєва ємність легень – це максимальний об”єм, який можна видихнути після глибокого вдиху. В нормі – коливається від 3500 до 5000 мл.

МВЛ* – максимальна вентиляція легень – об”єм повітря, який вентилюється в легенях протягом 1 хв при максимально глибокому та частому диханні. У нормі дорівнює 70-150 л/хв.

ХОД* – хвилинний об”єм дихання – об”єм повітря, що вентилюється у легенях за 1 хв у спокої. В нормі він коливається від 6 до 8 л/хв.

КРД* - коефіцієнт резерву дихання – отримують, поділивши МВЛ на ХОД. У нормі він становить 8-10.

ФЖЄЛ* - форсована життєва ємність легень – об”єм повітря, що може видихнути людина при максимально швидкому повному видиху після попереднього максимального спокійного вдиху. В нормі ФЖЄЛ менше, ніж ЖЄЛ на 100-200мл. Тривалість форсованого видиху - від 3 до 5 сек.

ОФВ1* - об”єм форсованого видиху за першу секунду.

Індекс Тифно* - співвідношення між ОФВ1 і ЖЄЛ. Якщо ОВФ1 менший від 70% ЖЄЛ – це ознака обструкції дихальних шляхів.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 974 | Нарушение авторских прав