ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
Це комплекс органів які забезпечують насичення організму киснем і виведення СО2, складається з повітроносних шляхів та респіраторного відділу де відбувається газообмін – легені.В основі будови повітряносних шляхів ложить хрящ, що попереджає їх спадання і вистелені війковим епітелієм який виштовхує сторонні частинки є верхні дихальні шляхи (cavum nasi):
- Носова порожнина, носоглотка. Нижні дихальні шляхи гортань, трахея, бронхи.
НІС має корінь, спинку, кінчик, крила. НОСОВА ПОРОЖНИНА (cavi tarnasy) перегородкою поділяється на праву і ліву частини. Вхід має (грушоподібний) вихід – хоани. Збокової стінки носа три носові раковини:
- Верхня, середня, нижня - Під ними проход три носові ходи,
- Верхній, середній, нижній - В ці носові ходи відкриваються пазухи повітроносних кісток. У верхній носовий вхід відкривається клиноподібна пазуха, середні і задні комірки решітчастої кістки. В середні носовий вхід відкривається лобова пазуха, гай морова, передні комірки решітчастої кістки. У нижній носовий вхід відкривається носослізний канал і різцевий.
В носовій порожнині повітря зігрівається, зволожується, очищується. Зігрівається за рахунок венозних сплетень, очищується за рахунок війкового єпітелію, і зволожується за рахунок слизу який виділяють залози.
ГЛОТКА (farinx) розташована позаду носової і ротової порожнини поділяється на:
- Носоглотку
- Ротоглотку
- Гортаноглотку
НОСОГЛОТКА - сполучається з носовою порожниною через хоани і з середнім вухом через євстахієві труби. РОТОГЛОТКА – сполучається з ротовою порожниною через зів – (отвір). ГОРТАНОГЛОТКА – сполучається з гортанью через вхід гортань. На початку глотки є майже повне кільце лімофідної тканини, яка складається з 6 мигдаликів кільце Пирогова Вальдейєра виконує захисну функцію.
- Два піднебінних мигдалика
- Два трудних
- Один язиковий
- Один глотковий
ГОРТАНЬ (larynx) розташована на передній ділянці шиї нарівні 4 – 6 шийних хребців. Складається з непарних і парних шляхів: Непарні 1) Щитоподібний (thyroidec) 2) Перснеподібний (cricoidea) 3) Надгортанник - закриває вхід в гортань при ковтанні (epiglottis)/
Парні 1) Черпакуваті (arytenoidea) 2) Ріжкуваті (corniculata) 3) Зерноподібні (triticea) Гортань за допомогою мембрани підвішена до підязикової кістки. Внутрішня будова гортані має верхній, середній, і нижні відділи. В середньому відділі є дві складки: Верхня – при сіткова (plica vestibularis Нижня - голосова (plica vocalis) Заглибина між ними називається шлуночок гортані (ventericulus laringis). Голосова щілина (rima glottidis) – це проміжок між правою талівою голосовою складками, які містять голосовий мяз (musculus vocale) і натянуті між черпакув. І щитоподібними хрящиками. Гортань є органом голосоутворення. Гортань переходить в трахею. ТРАХЕЯ тягнеться від 6 шийного до 5 грудного хребця де ділиться на дві головних бронхи. Місце поділу трахеї на дві головні бронхи називається біфуркація трахеї.
Складається трахея з 16 – 20 хрящових на півкілець не замкнених позаду де пролягає травохід. БРОНХИ (bronxus) в легені заходять головні бронхи які діляться на часткові (вентилюють частку легені) далі діляться на сегментарні бронхи (вентилюють сегмент легенів), а ті дихотомічно діляться на часткові бронхи (вентилюють часточку легені) а ті діляться на кінцеві бронхіоли, які не мають хряща і здатні спазмуватися. Таке розгалуження бронхів називається - бронхіальне дерево.
Білет 27 Ох-те топографію та будову легень
ЛЕГЕНІ (pulmones), pneumon – це парні органи конусоподібної форми розташовані в грудній порожнині права легеня на 1.5 см. коротша ніж ліва, але об’єм ніж ліва на10% МЕЖІ ЛЕГЕНЬ
1. Верхня на 2 – 3 см. вище ключиці
2. Нижня межа
1)Пригрудна лінія: А) права легеня 5 ребро; Б) ліва легеня 4 ребро. 2) Середньо ключична: А) права 6 ребро; Б) ліва 7 ребро. 3) Пахова: А) права 8 ребро; Б) ліва 9 ребро. 4) Лопаткова А) права і ліва 10 ребро 5) Прихребетна А) права і ліва 11 ребро Легені мають поверхні реберну, діафрагмальну, середостінна. Середостіння – це комплекс органів між легенями (mediastinum). З середост. сторони знаход. ворота легень, заходять у ворота - головний бронх, легенева артерія і нерви. Виходять дві легеневі вени і лімфатичної судини. Ці структури формують корінь легені. Легені діляться на частки права – 3 ліва – 2, частки діляться на сегменти права і ліва 10.
Морфофункціональна одиниця легень ацинус. Ацинус складається – дихальна бронхіола ольвеолерний хід, альвеоли – це піхурці з повітрям які зовні оплетені капілярами де й відбувається газообмін:О2 з альвеоли → капіляриСО2 з капіляр → альвеолиОбмін газів називається - дифузія З середени альвеоли вистелені біологічно активною речовиною сурфактант, яка попереджає їх спадання.Утворюється сурфактант на 34 неділі вагітності.
Білет 31 Ох-те будову плеври(межі,будова,закутки)
ПЛЕВРА - це фіброзно – серозна оболонка яка вкриває кожну легеню окремо. Плевра складається з фіброзного і серозного листків, між якими е порожнина плеври. Порожнина плеври 1 – 2 мм. серозної рідини. Межі плеври на одне ребро нижче ніж межі легень. Плевра утворює закутки, які заповнені легенями при глибокому вдихі.
Закутки: - реберно – середостінний
- реберно - діафрагмальний
- діафрагмально – середостінни
Білет 32 Ох-те топографію та будову печінки.Проаналізуйте будову печінкової часточки
ПІЧІНКА (gepar) – це паринхімат орган вагою 1.5 кг. розташований в правому підреберні. Печінка має діафрагмальну поверхню на якій є дві частки права більша і ліва менша. На вісцеральній поверхні є 4 частки: 1)Права; 2) Ліва; 3) Квадратна; 4) Хвостата.
Звязки печінки: 1) Серпоподібна в товщі якої є кругла зв’язка; 2) Вінцеві; 3) Печінково – шлункова 4) Печінково – 12пала Ворота печінки заходить: 1) печінкова артерія; 2) ворітна вена (збирає кров з непарних органів черевної порожнини). Функції: захисна, травна, бар’єрна, бере участь в обміні білків,кровотворна, обмінна вуглеводів, перетворює в глікоген і створює дено глікогену. Морфофунціон одиниця печінки – це печінкова часточка вона має вигляд 6 – ти гранної призми, плоский низ опуклий верх а в центрі проходить центральна вена. Між часточками проходить 3 судини це триада печінки (міжчасточкова артерія, вена, жовчна протока). Артерія і вена оплітають часточку і дають початок геиокапілярам по яких кров рухається до центральної вени. ГЕМОКАПІЛЯРИ - це чудесна сітка печінки, яка з’єднує дві системи вен:
1) Систему ворітної вени
2) Систему нижньої порожнинної вени
Печінкова часточка складається з клітин гепатоцитів, які мають два полюси:
1) Васкулярний обернений до гемо капіляра
2) Біліарний який виробляє жовч
Жовч з часточки рухається на периферію кров до центра, жовч від центра. Печінка виробляє жовч цілодобово і вона накопичується у жовчному міхурі. Розчеплює і всмоктує жири.
ЖОВЧНИЙ МІХУР (vesica fellea) Довжина 10 – 14 см. вмішує 40 – 70 мл. Жовчі має дно, тіло, шийку, яка переходить в міхурову протоку до якої приєднана печінкова протока і утворюється загальна жовчна протока, яка відкривається на фатеров. сосочку в 12-п кишку Рух жовчі регулюють 3 сфінктери: 1) сфінктер Міріці; 2) сфінктер Люткенца; 3) сфінктер Одді – регулює виділення жовчі в 12-п кишку.
Білет 30 Проаналізуйте топографію,будову,функції,підшлункової залози
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА (panarecs) Розташована в черевній порожнині за шлунком на рівні 1 – 2 поперекових хребців горизонтально має головку, тіло, хвіст.Головка охоплена 12–п кишкою а хвіст доходить до селезінки. Це залоза змішаної секреції. Як зовнішня секреція вона виділяє підшлунковий сік. Як внутрішня секреція в ділянці хвоста вона має скупчення клітин α, β, І d це острівці Лантегранса.
Бетта клітини виділяють інсулін – знижують рівень глюкози. Альфа клітини виділяють глюкагон – збільшують рівень глюкози. Дельта клітини виділяють соматостатин.
Ця залоза виділяє ліпокаін, валотанін, центропенеін.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 851 | Нарушение авторских прав
|