АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зовнішні статеві органи

- лобковий симфіз

- статеві губи

- клітор

- присінок піхви

- великі присінкові (бартолінові залози)

- дівоча пліва

- уретра та пара уретральні залози

- промежина

Лобок (maus pubis)- це найнижча ділянка передньої черевної стінки, яка завдяки добре розвинутій підшкірної клітковини яка виступає у вигляді підвищення або лобка. У дорослих жінок шкіра лобка вкрита волоссям за 3 типами:

1. за жіночим типом – горизонтальна лінія або межа росту волосся

2. за чоловічим типом – волосся росте по білій лінії до пупка і внутрішній поверхні стегон.

3. за змішаним типом – по білій лінії живота, а на внутрішній поверхні стегон немає.

В дитячому віці оволосіння відсутнє, в старечому – скупе.

Меже лобка:

- верхня – горизонтальна лінія живота

- бічні – пахвинні складки

Клінічне значення по верхній межі лобка (горизонтальна межа – перехідна складка) під час операцій робиться горизонтальний розріз по Пфаншентейну.

Великі статеві губи (labia pudenda maiora) – 2 товсті парні складки шкіри з дуже розвинутою підшкірною клітковиною. Вони є аналогом чоловічої калитки. Зовнішня поверхня – вкрита волоссям, медіальна містить сальні і потові залози у верху вони переходять у шкіру лобка, внизу – спайку. Простір між великими статевими губами - називається соромітною або статевою щілиною.

Малі статеві губи (labia pudenda minora) – парні складки шкіри, розташовані медіально від великих статевих губ. У верху малі статеві губи роздвоюються на 2 пари ніжок, верхня – зливаючись утворюють крайню плоть клітора, нижня – вуздечко клітора. Внизу – задню спайку великих статевих губ. Не містять волосяних фолікулів, проте містять велику кількість сальних залоз. Статеві губи мають велику кількість нервових закінчень, що роблять їх надзвичайно чутливими.

Клітор (clitoris) – аналог чоловічого статевого члена, він складається з тіла, голівки, вуздечки, крайньої плоті і жінок, які кріпляться до окістя лобкової кістки. Сальні залози клітора виділяють специфічний секрет – смегма. Це орган статевого відчуття.

Присінок піхви (vestibulum vagins) – це простір обмежений з боків внутрішньою поверхнею малих статевих губ, внизу – спайка, вверху – це клітор.

Отвори які відкриваються в присінок піхви:

- уретра

- піхва

- пара уретральні залози

- вивідні протоки бартолінових залоз

Великі залози присінку піхви (бартолінові залози) – розташовані в нижній третині великих статевих губ. Вивідні протоки відкриваються в човникоподібну ямку на 17 – 19 год «умовного циферблату». Виділяють секрет лужної реакції, що зволожують вхід до піхви під час статевого акту.

Уретра (uretra) – довжиною жіночого сечовивідного каналу 3 – 4 см

Оболонки уретри

- слизова оболонка має поздовжні складки,

- підслизова містить слизові залози

- м’язовий шар складається з внутрішніх поздовжніх і зовнішній циркулярний

Існує 2 сфінктери уретри:

1. розташований в місці переходу сечового міхура в уретру, складається з не посмугованих м’язів

2. зовнішні складки з посмугованих м’язів, його ми можемо контролювати

Біля зовнішнього вічка уретри розташовані 2 – 3 вивідні протоки скенієвих залоз (пара уретральних), які зволожують зовнішнє вічко сечівника.

Промежина (perineum)

Це проміжок між задньою спайкою та куприком, вона поділяється на акушерську (передню)промежину - проміжок між задньою спайкою і анальним отвором; і задню промежину – від анального отвору до куприка.

Дівоча пліва (hymen) – це дублікат ура слизова оболонка, яка може бути різної форми, найтиповіша кільцеподібна, варіанти (зубчаста, гратчаста, луноподібна, трубчаста). Патологічний стан гінатрезія – суцільна пліва, у 25% жінок вона може бути відсутня. Вона виконує бар’єрну функцію, є межею між зовнішніми і внутрішніми органами. Після першого статевого акту дівоча пліва розривається, утворюються гіменальні сосочки (), після пологів вони виражені дуже слабко і називаються миртоводними сосочками.

Внутрішні жіночі статеві органи:

- піхва

- матка

- маткові труби

- яєчники придатки матки

Піхва (vahina, colpos)

Еластичний м’язистий орган, що має вигляд трубки розташований в малому тазі, починається від дівочої пліви і закінчується у місці приєднання до шийки матки, довжина – 10 см, ширина – 3 см. В нижньому відділі вона вужча, в місці прикріплення до шийки матки – ширша. Передня і задня стінки між собою стикаються, тому просвіт її у поперечному розрізі має вигляд буки М. З переду межує сечівником, ззаду з прямою кишкою. У місці приєднання до шийки матки утворює склепіння піхви, існує 4 склепіння:

1. заднє – воно саме глибоке, беруть мазок на визначення ступеня чистоти піхви, і в разі необхідності робиться пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви.

2. 2 бічних

3. переднє (верхнє)

Матка (metra, uterus, histerus)

Це порожнистий орган грушоподібної форми, довжиною 7-10 см, 2/3 на тіло 1/3 шийку. Товщина стінок 1-2 см, ширина в ділянці дна 4-5 см, вага не вагітної 50-100г. В матці є: тіло, перешийок і шийка матки. Тіло матки має дно – це куполоподібна частина Порожнина 3 – ної форми, у верхівці відкриваються маткові труби, а у верхівку трикутника відкривається перешийок.

Маткові труби (tuba uterine, salpinxis, falopieva)

Кріпиться до широкої зв’язки матки за допомогою брижейки мезосальпінса. Починається від трубного кута матки і ділиться на 4 відділи:

1. інтрамуральний – розташований в товщі м’язів матки

2. істмічний – перешийок

3. ампулярний – відбувається запліднення яйцеклітини

4. воротна – лійка з фібрі ями

Стінка маткової труби складається з таких оболонок:

1. слизова – вкрита циліндричним миготливим епітелієм

2. м’язова – внутрішній – циркулярний; зовнішній – поздовжній

3. серозна – з під серозною основою.

Фактори, що сприяють потрапляння зиготи в порожнину матки:

1. поздовжня складчастість маткової труби

2. миготіння війок маткової труби

3. перистальтика

4. циліндричний епітелій виділяє слиз, під час овуляції в напрямку порожнини матки.

Довжина маткової труби 10 – 12 см.

Б14 Яєчники (ovarium, oofuam)

Парна жіноча статева залоза. Розмір 3*4*1,5 см. Яєчник виконує генеративну і гормон продукуючу функцію: в яєчнику продукуються жіночі статеві гормони – естрогени (естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, андрогени, інгібін, релаксин). Розташований на задньому листку широкої зв’язки матки і кріпиться за допомогою брижейки мезоварія. На задній поверхні яєчника розташовані ворота (hilus avarium), через них заходять артерії і вени і відходять венозні судини. Яєчник вкритий білковою оболонкою та зародковим епітелієм. В кірковій речовині знаходяться фолікули на різній стадії свого розвитку та жовті тіла, мозкова речовина містить судини, нерви і м’язові волокна. Яєчник має 2 краї: вільний та брижовий, і 2 кінці: матковий і трубний.

Овогенез – дозрівання яєчника

Овуляція –розрив фолікула і вихід яйцеклітини з яєчника.

Менструація - відторгнення базального шару матки и виділення менструальної крові через піхву.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 867 | Нарушение авторских прав