АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініка. Для гострого легеневого серця характерні раптовий біль за грудиною, різка задишка, гіпотензія з здуттям шийних вен

Для гострого легеневого серця характерні раптовий біль за грудиною, різка задишка, гіпотензія з здуттям шийних вен, посилена пульсація у ІІ та ІІІ міжребер”ї зліва, акцент ІІ тону на легеневій артерії, психомоторне збудження, нерідко – раптова смерть.

Підгостре легеневе серце клінічно проявляється раптовим несильним болем при диханні, задишкою, що швидко минає, тахікардією, непритомністю або нетривалим колаптоїдним станом, нерідко кровохарканням, симптомами плевропневмонії.

Симптоми хронічного легеневого серця: 1. Скарги: задишка, кашель з харкотинням, пітливість, головний біль, біль у ділянці серця. 2. Огляд: дифузний ціаноз, задишка експіраторного або змішаного характеру, набряк шийних вен, особливо під час видиху, потовщення кінцевих фаланг /”барабанні палички “/ і нігті у вигляді “ годинникового скла “, при вираженій декомпенсації – ортопное, набряки, пульсація в епігастрії, що не зникає під вдиху / за рахунок гіпертрофії правого шлуночка /. 3.Фізикальне обстеження: при перкусії легенів – коробковий звук. Обмеження дихальної рухливості легеневого краю, при аускультації – послаблення везикулярного дихання з жорстким відтінком і подовженим видихом, розсіяні сухі та вологі хрипи; розширення правої межі серця, глухість тонів серця, акцент ІІ тону на легеневій артерії. При розвитку правошлуночкової недостатності – збільшення печінки, асцит. 4. Додаткове обстеження: ЕКГ – ознаки гіпертрофії міокарда правого передсердя та правого шлуночка. R-серця – розширення легеневої артерії, вибухання її конусу, збільшення розмірів правого шлуночка та правого передсердя.

Лікування – головного захворювання. Оксигенотерапія. Для поліпшення скоротливої функції міокарда, при явищах правошлуночкової недостатності – призначають серцеві глікозиди / 0,06% корглікон – 0,5-1,0 мл або 0,05% строфантин – 0,3-0,5 мл в/в на ізотонічному розчині натрію хлоріда /.