АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕОФІЛІНА

БРОНХІАЛЬНА АСТМА – хронічне, рецидивуюче захворювання бронхолегеневої системи, обов’язковим патогенетичним механізмом якого є сенсибілізація організму, а основним клінічним проявом – приступ ядухи внаслідок бронхоспазму, гіперсекреції та набряку слизової оболонки бронхів.

Етіологія. БА – поліетіологічне захворювання, з провідним алергійним механізмом розвитку. Алергени ділять на інфекційні та неінфекційні (атопічні)

Розвиток інфекційно-алергічної астми пов’язаний з різними інфекційно-запальними процесами в органах дихання. Бактерії, віруси, мікоплазми та їх токсини – ушкоджують тканини дихальних шляхів, перетворюючі їх в аутоантигени; у відповідь на них – виробляються аутоантитіла, - розвивається сенсибілізація організму. Етіологічними факторами атопічної астми є алергени – речовини рослинного і тваринного походження, продукти промислового виробництва, лікарські препарати / пилок рослин, домашній пил, молоко, риба, яєчний білок, цитрусові, шоколад, антибіотики, вітамини, анальгін, аспірін, новокаїн та інші /. В останні роки виділяють і алергени ендогенного походження (продукти порушеного метаболізму людини, спадкові фактори). У відповідь на появу в організмі алергену, в ньому починають вироблятись антитіла – розвивається підвищена чутливість організму.

Патогенез. При повторному введенні в організм антигенів / або алергенів / - утворюється комплекс антиген-антитіло, який осідає на поверхні бронха. Виділяється гістамін, який викликає спазм бронхів і зниження АТ; і біологічно-активні речовини / БАР /, які спричиняють набряк слизової оболонки бронхів, появу в отворі бронхів в’язкого ексудату, який містить слиз, епітеліальні клітини. З’являються симптоми бронхіальної астми.

Класифікація. За походженням розрізняють:

1. інфекційнозалежну;

2. атопічну;

3. змішану форми БА.

Клініко-патогенетичні варіанти:

А) атопічний (з вказанням алергену);

Б) інфекційно-залежний;

В) автоімунний;

Г) дисгормональний;

Д) нервово-психічний;

Є) дисадренергічний;

Ж) первинно змінена реактивність бронхів (або «аспіринова астма»).

Фази захворювання:

1) загострення;

2) стихаюче загострення;

3) ремісія.

Ступені важкості:

1) легкий (загострення 2-3 рази на рік, лікують амбулаторно, періоди ремісії повні);

2) середньої важкості (загострення 3-4 рази на рік, вимагають стаціонарного лікування, в період ремісії потрібна підтримуюча терапія кортикостероїдами, можуть бути легкі напади ядухи, що знімаються пацієнтом самостійно);

3) важкий (загострення часті, 5-6 разів на рік, з переходом в астматичні статуси, періоди ремісії нестабільні, а астматичний стан – є основною формою загострення та ускладнення БА).

Ускладення:

А)астматичний статус;

Б) емфізема легень;

В) пневмофіброз;

Г) дихальна недостатність;

Д) легенева гіпертензія;

Є) хронічне легеневе серце.

Клініка. Бронхіальна астма проявляється типовими нападами ядухи. В розвитку нападу виділяють три періоди:

І період / провісників / - за декілька хвилин, годин, діб до приступу може з’явитися рідкий секрет з носу, чхання, приступоподібний кашель, утруднення відходження мокроти, задишка, збудження, блідість, холодний піт, часте сечовипускання, шкірний свербіж.

ІІ період / розпалу / - триває від декількох хвилин до декількох годин. Затяжний / до доби /, тяжкий напад ядухи, який не купірується бронхолітиками, називається – астматичний стан / або астматичний статус /.