АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Подразнюючі засоби

У природі існує безліч речовин, які здатні викликати подразнення тканин організму людини та тварин. Одні з них, включаючись в хімічні реакції з клітинними компонентами, діють на всі елементи тканин, наприклад, кислоти, луги, окислювачі тощо. Дія інших, індиферентних в хімічному відношенні, обмежується специфічним впливом лише на рецепторні утворення. Засоби, що збуджують чутливі рецептори шляхом їх подразнення, одержали назву подразнюючих. Місцева дія подразнюючих засобів у цілому для всього організму є багатокомпонентною.

По-перше, місцева їх дія супроводжується розвитком запального процесу в зоні застосування. Це є наслідком виділення гістаміну у відповідь на так звані аксон-рефлекси, тобто рефлекси, що замикаються в межах периферійного чутливого нервового волокна. Гістамін у свою чергу спричиняє розширення судин і капілярів, почервоніння, набряк, підвищення температури і біль - всі ознаки місцевого запального процесу.

По-друге, місцева дія подразнюючих речовин супроводжується спинномозковими рефлексами та рефлексами, що замикаються в довгастому мозку. Таким чином, цілеспрямовано й штучно створюється осередок збудження, який розповсюджується на центри життєво важливих органів та систем (серцево-судинної, дихання тощо), підсилюючи їх функцію.

По-третє, місцева дія подразнюючих речовин неодмінно пов'язана з "відволікаючою дією". Штучне подразнення чутливих рецепторів відповідних зон шкіри або слизових оболонок рефлекторно створює у відповідних зонах головного мозку вогнища поряд з такими, що утворилися внаслідок рефлексів від патологічно змінених внутрішніх органів. Штучне збудження розповсюджується і значно гальмує імпульсацію, яка надходить від патологічно змінених органів, тим самим поступово нормалізуючи їх функцію. Велике значення при цьому має нормалізація обміну речовин у хворих органах під впливом так званих трофічних (кутанно-вісцеральних) рефлексів. Такий же (сегментарний) характер мають і вісцерально-кутанні рефлекси.

По-четверте: подразнюючі речовини, місцево викликаючи гіперемію, обумовлюють перерозподіл крові в організмі, тим самим нормалізуючи кровонаповнення віддалених внутрішніх органів, що перебувають в патологічному стані, а це сприяє більш швидшому відновленню їх функції.

Крім того, значна частина подразнюючих речовин частково всмоктуються в кров і виявляють резорбтивну дію, як, наприклад, ефірні олії. У малих дозах вони безпосередньо збуджують центральну нервову систему, підвищуючи її тонус, тим самим підсилюючи пригнічену функцію внутрішніх органів. У великих дозах ці препарати можуть викликати перезбудження головного мозку з наступним пригніченням його.

Виділяючись з організму в незміненому вигляді, вони подразнюють функціональні елементи нирок, жовчних та дихальних шляхів, потових залоз, діючи сечогінно, жовчогінно, відхаркувально і потогінно, що має практичне значення.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 1035 | Нарушение авторских прав