АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мал. ПХО рани при кульовому пораненні середньої третини передпліччя.

Вторинна хірургічна обробка виконується по показах, тобто з приводу ускладнених в абсолютній більшості інфекційних ран – активно вегетуюча в рані патогенна мікрофлора і ін.) що є не прямим, а опосередкованим наслідком вогнепальної травми. Навіть якщо хірургічна обробка в таких випадках була перш за рахунком хірургічним втручанням, вона по суті залишається вторинною хирургичною обробкою.

Як первинна, так і вторинна хірургічна обробка може бути повторним. Про повторну первинну хірургічну обробку можна говорити тоді, коли перше втручання по тим чи іншим причинам було нерадикальним. Тоді може виникнути необхідність повторного втручання до появи клінічних ознак развитку інфекційних ускладнень, тобто по суті по тим же первинним показам.

Якщо є покази до первинної хірургічної обробки, то воно повинно бути по можливості раннім і радикальним. Вогнепальні поранення, при яких первинна обробка рани не показана, у цілому складають до 30 % усіх вогнепальних ушкоджень. До таких випадків відносяться дотичні або “крапкові” наскрізні і сліпі поранення м'яких тканин з малим діаметром вхідного і вихідного отворів без ушкодження значних судин і нервів, що не проникають у порожнини, не супроводжуються вогнепальними переломами кісток (крім так званих дірчастих переломів) без значного забруднення ран.

Термін ранньої первинної хірургічної обробки звичайно обмежуються 6-12 год, оскільки саме в цей період завершується перетворення неминучого мікробного забруднення в мікрофлору рани і створюються умови для розвитку інфекційного процесу. Проте в бойових умовах при масовому потоці поранених, досягають етапи евакуації, де може бути надана хірургічна допомога у більш пізні терміни після поранення. У зв'язку з цим у військово-польовій хірургії первинна хірургічна обробка, виконана в 1-у добу після поранення, вважається ранньою, через 24-48 г відстроченою, а після 48г- пізньою.

Під радикальністю первинної хірургічної обробки (ПХО) розуміють не стільки широта висічення ушкоджених тканин, скільки повноцінне виконання всіх задач втручання. Задача і техніка первинної хірургічної обробки залежать від характеру ушкоджень і термінів його проведення.

Основним завдання ПХО являється:

1. Розтин рани, перетворення її у своєрідний зіяючий кратер, з доступом до глибоких осередків ушкодження і забезпечення найкращих умов для процесів біологічного самоочищення.

2. Видалення всіх мертвих і явно нежиттєздатних тканин, що є базою формування і поширення осередків повторного некрозу по колу раневого каналу внаслідок аутокаталітичного ферментативного протеолізу.

3. Забезпечення ретельного гемостазу з видаленням великих міжм'язових, внутрішньотканинних і субфасціальних гематом.

4. Видалення значних інфікованих сторонніх тіл і вільних кісткових відламків, позбавлених живлення і спроможних заподіяти додаткову травму тканинам.

5. Створення оптимальних умов дренування усіх ходів раневого каналу і міжтканинних “кишень”.

Дотримання всіх цих вимог визначає радикальність первинної хірургічної обробки. Проте, це не означає, що радикальне хірургічне оброблення завжди є остаточним.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 377 | Нарушение авторских прав