АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мал. ПХО при кульовому пораненні стегна з ушкодженням стегнової артеріі, тимчасове ендопротезування стегнової артеріі ПХВ трубкою.

Прочитайте:
  1. M9язи стегна поділяють на три відділи: передній, задній і присередній.
  2. S.75. Травма кровоносних судин в області тазостегнового суглоба та стегна
  3. В. Клубовою фасцією, бічною міжм”язовою перегородкою стегна
  4. ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З УШКОДЖЕННЯМИ ТАЗА
  5. Догляд за хворими з уШКОДЖЕННЯми ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ
  6. Догляд за хворими з ушкодженнями черепа.
  7. Догляд за хворими із закритими ушкодженнями м'яких тканин
  8. З’єднання кульшової та стегнової кiсток.
  9. Мал. ПХО рани при кульовому пораненні середньої третини передпліччя.

 

Відповідно до діючої військово-польової хірургічної доктрини глухий первинний шов після оброблення вогнепальної рани не накладається. Накладення первинних швів на рану з постійним активним дренуванням належить розцінювати як виняток, припустимий лише при впевненості в повноцінності хірургічної обробки, при лікуванні пораненого в стаціонарних умовах під постійним спостереженням хірурга, що оперував. Виняток складають також рани обличчя, голови, зовнішніх статевих органів і рани грудної клітини з відкритим пневмотораксом, для закриття яких використовується первинний шов.

У випадку вимушеної затримки первинної хірургічної обробки при масовому надходженні ранених, повинні проводитися заходи, які обмежують поширення повторного некрозу і знижують небезпеку розвитку інфекційних ускладнень. До них насамперед відноситься правильна організація медичного сортування, при якому виділяють поранених, що потребують хірургічної обробки в першу чергу: з триваючою кровотечею, накладеними джгутами, відривами і значним руйнуванням кінцівок, ознаками гнійної або анаеробної інфекції. Всім іншим пораненим з показами до хірургічної обробки першу допомогу надають в обмеженому обсязі. Головним заходом у цьому випадку є; інфільтрація по краях рани 0,25% розчином новокаїну і розчинами антибіотиків (бажано широкого спектру дії). При можливості виконується багатокомпонентна блокада по колу раневого каналу, що включає поряд з антибіотиками антиферментативні препарати і стероїдні гормони. Один із варіантів такої блокади розроблений на кафедрі військово-польової хірургії Військово-медичної академії. Вводять розчин такого складу: стероїдні гормони в кількості, еквівалентному 125-375 мг гідрокортизона; інгібітори протеаз у дозі, що відповідає 10 000-30 000 ОД контрикала; антибіотики: левоміцетина сукцинат (1-3 г) або аміноглікозиди – мономіцин (0,5-1 г); 80-200 мл 0,25% розчину новокаїну з додаванням 3-5 мл., 4 % розчину бікарбонату натрію (для корекції ацидозу в раневому середовищі).

Крім того, проводиться коригуюча інфузійна терапія. При необхідності виконують широку підшкірну фасціотомію і дренують найбільш глибокі “кишені” рани за допомогою додаткових розтинів. У ряді випадків проведення цього комплексу лікувальних заходів взагалі виключає в наступному необхідність хірургічної обробки, а в інших поранених затримує розвиток інфекційних ускладнень. З такою ж метою вивчаються методи фізичного впливу на тканини, які перешкоджають розвитку вторинного некрозу (електромагнітне або СВЧ та ін).


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)