Догляд за хворими з уШКОДЖЕННЯми ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ
Травма живота в загальній структурі травм займає 9-10 %. У 18 % таке пошкодження поєднується з травмою грудної клітки, черепа і кінцівок. Основним видом травм в мирний час є дорожньо-шляхова пригода, яка має такі особливості:
1. Відсутність чітких меж пошкодження;
2. Наявність важких поєднаних пошкоджень;
3. Маскування уражень внутрішніх органів іншими пошкодженнями.
КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
І. Травми стінки живота:
1. Закриті пошкодження черевної стінки:
а) передньої; б) задньої (заочеревинного простору).
2. Відкриті пошкодження черевної стінки (рани):
а) передньої; б) задньої (заочеревинного простору).
ІІ. Травма живота з пошкодженням органів черевної порожнини:
1. Закрита травма живота:
а) паренхіматозних органів (печінка, селезінка, підшлункова залоза та ін.);
б) порожнистих органів (шлунок, кишечник та ін.).
2. Відкрита травма живота:
а) паренхіматозних органів (печінка, селезінка, підшлункова залоза та ін.);
б) порожнистих органів (шлунок, кишечник та ін.).
За характером травми розрізняють:
1. Ізольовану травму живота.
2. Поєднану травму (з пошкодженням інших ділянок тіла).
3. Комбіновану травму (поєднання механічного пошкодження з термічним, радіаційним та ін.).
Закриті ушкодження стіно живота виникають при ударі або падінні на передню черевну стінку, спину. Розрізняють забій стінки і розрив м’язів живота. Для забою стінки характерна болючість в ділянці травми, поява гематоми, інколи виникає крововилив у підшкірну жирову клітковину. При значній травмі можуть спостерігатись симптоми подразнення очеревини рефлекторного характеру (вісцерокутаний рефлекс).
Розрив м’язів передньої черевної стінки може бути з повним і частковим розходженням країв. Найчастіше спостерігаються розриви прямих м’язів живота. При обстеженні потерпілого під шкірою визначається дефект м’язів і гематома, яка може бути обмеженою (піхвою прямого м’яза живота) або розпливчастою. при значних розривах м’язів черевної стінки можуть виникати симптоми подразнення очеревини, парез кишечника, затримка газів, стільця рефлекторного походження.
Діагноз забою черевної стінки і розриву м’язів не викликає утруднень. Анамнез травми, локальна болючість і гематома є основними. При підозрі на ушкодження внутрішніх органів необхідно проводити лапароцентез або діагностичну лапароскопію.
Лікування. Потерпілим з забоєм черевної стінки призначаються холод, спокій, болезаспокійливі засоби. При наявності великих гематом їх розкривають, згустки крові видаляються, на судини накладаються лігатури. При значних розривах м’язів їх необхідно зшивати. Операція проводиться і при сповільненому розсмоктуванні або нагноєнні гематоми.
Відкриті ушкодження стінок живота. наносять холодною або вогнепальною зброєю. Вони можуть бути непроникаючими і проникаючими. При непроникаючих пораненнях є пошкодження черевної стінки без порушення цілості очеревини. При проникаючих пораненнях є пошкодження очеревини.
Клініка. У хворих визначається болючість, кров’янисті виділення і припухлість навколо рани. Симптомів подразнення очеревини при непроникаючих пораненнях не має. Остаточний діагноз ставиться під час первинної хірургічної обробки і ревізії рани. При відсутності пошкодження очеревини (непроникаючими пораненнями) проводиться обробка рани і накладаються шви на шкіру.
При проникаючих пораненнях необхідно проводити лапаротомію і ревізію внутрішніх органів.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1003 | Нарушение авторских прав
|