АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами.

Лекція 1.

ЗНАЧЕННЯ АНАТОМІЇ, ФІЗІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ ДЛЯ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ. ОРГАНІЗІМ ЯК САМОРЕГУЛЬОВАНА СИСТЕМА

Предмет анатомії, фізіології та гігієни людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами.

Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.

Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу.

Організм людини — єдине ціле.

Організм як саморегульована система.

Основні поняття: анатомія, фізіологія, вікова фізіологія, гігієна; здоров'я, організм людини, гомеостаз, саморегуляція.

Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами.

Знання будови тіла людини і пізнання сутності життєвих процесів нарізних рівнях організації організму здавна цікавили учених-біологів, філософів та широкі верстви населення. Основними стимулами для роз­витку цих знань були практичні потреби життя людей, зокрема потреби медицини. Потрібно було багато століть для того, щоб людство прийш­ло до сучасного рівня знань у таких галузях науки, як анатомія, фізіоло­гія та гігієна людини.

Анатомія людини (від грец. апаїоте — розтин, розчленування) —наука, що вивчає форму і будову організму, органів і тканин людини у зв'язку з 'їхніми функціями у процесі філогенезу та онтогенезу.

Фізіологія (від грец. рНуш — природа, logos — учення) — наука про функції живого організму як єдиного цілого, про процеси, що відбу­ваються в ньому на всіх його структурних рівнях: клітинному, тканинно­му, органному, системному і організменому. Фізіологія вивчає життєді­яльність організму у взаємодії з зовнішніми умовами його існування. Основне завдання фізіології - розкриття законів життєдіяльності живого організму та керування ними. У результаті наукового прогресу фізіоло­гія людини накопичила значний фактичний матеріал. Це призвело до того, що від фізіології, цілісної науки про функції організму, виокремили­ся і стали самостійними декілька наукових дисциплін. Серед них само­стійною галуззю фізіології стала й вікова фізіологія.

Вікова фізіологія вивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, функції органів, систем органів і організму в ' цілому в міру його росту та розвитку, своєрідність цих функцій на кож­ному віковому етапі.

Гігієна – наука, що вивчає вплив факторів навколишнього середовища на організм людини та її здоров'я, розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням як на інди­відуальному так і популяційному рівні. Гігієна як наука профілактичного циклу включає в себе такі розділи: комунальна гігієна, соціальна гігієна, шкільна гігієна тощо. Завдання шкільної гігієни—не тільки всебічно вивчати чинники зовнішнього середовища і враховувати їх специфіку дії відповідно до вікових особливостей організму людини, а й добирати та цілеспрямовано організовувати заходи, які б сприяли розширенню його функціональних можливостей, зокрема опірності проти дії несприятли­вих факторів та збереженню здоров'я. Здоров'я — це стан повного. фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів (ВООЗ).

Будова і функції будь-якого органу тісно пов'язані між собою, тому необхідно анатомію і фізіологію розглядати у взаємному зв'язку. Без знання анатомії неможливо зрозуміти фізіологічні процеси, а без знання фізіології неможливо зрозуміти, чому окремі органи мають ту чи іншу будову. Не можна пізнавати функції організму, його органів, тканин і клітин, не знаючи їхньої будови. Ось чому успіхи фізіології тісно пов'язані з досягненням анатомії, гістології (науки, яка вивчає будову та функції тканин), цитології (науки, яка вивчає будову, хімічний склад, процеси життєдіяльності і розмноження клітин), ембріології (науки, яка вивчає закономірності розвитку клітини, тканин та органів зародка), біохімії (науки, яка вивчає хімічні закономірності фізіологічних процесів). Без знання генетики (науки про закономірності спадковості та мінливості організмів) неможливо зрозуміти закони еволюційного та індивідуаль­ного розвитку людського організму, його функціонування, старіння і смерті, не можна розв'язати практичні проблеми (лікування при спад­кових захворюваннях, боротьби зі старістю та смертю). Найновіші дос­лідження закономірностей поділу клітин і диференціювання їх мають пря­ме відношення до проблеми регенерації, тобто відновлення органів, і зло­якісного росту, боротьби з онкологічними захворюваннями. Філогенетич­ний принцип, який враховує еволюцію органічного світу, може підказати правильний підхід до вивчення патологічного процесу, а також для випро* бування нових лікарських препаратів. Цей метод допомагає зрозуміти походження аномалій, знайти найравджальніші шляхи поліпшення здо|Х> в'ятощо.

Шкільна гігієна тісно зв'язана з біологією, враховує дані ана­томії, фізіології і разом з тим розширює уявлення про особливості реак­цій організму у дітей і підлітків на вплив середовища.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 786 | Нарушение авторских прав