АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологія м'язів

М’язові тканини – це спеціалізовані скоротливі тканини, які розподіляються на посмуговану довільну, непосмуговану автономну і серцеву.

М'язову систему риб, як і інших хребетних, поділяють на м'язову систему тіла (соматичну), яка складається із посмугованих м'язових волокон і внутрішніх органів (вісцеральну), до складу якої входять в основному непосмуговані м'язи.

Скелетні м'язи складаються із посмугованих м'язових волокон довжиною до 12 см і діаметром 10 – 100 мкм. Скоротливою структурою м'язового волокна є міофібрили, що складаються із багатьох (біля 1500) тонких і товстих білкових ниток – протофібрил. Діаметр міофібрил – 1 – 2 мкм, протофібрил – 4 – 15 нм (товсті 10 – 15 нм; тонкі – 4,5 – 6,5 нм).

Товсті протофібрили утворені із білка міозину, тонкі – із актину. Поперечна посмугастість міофібрил обумовлена чергуванням світлих, ізотропних і темних, анізотропних, ділянок (А).

Світлі ділянки посередині пересічені щільною смужкою – мембраною Z, що розділяє міофібрилу на окремі сегменти – саркомери. До мембрани прикріплені актинові протофібрили. У темних ділянках знаходяться товсті міозинові протофібрили. Серединні стовщення міозину утворюють мембрану М. Актинові нитки частково входять своїми кінцями у проміжки між міозиновими нитками. Нитки актину і міозину з'єднуються між собою численними поперечними містками. Містки являють собою кінці міозинових молекул (мал. 6.1).

 
 

Мал. 6.1. Механізм м'язового скорочення: а — модель механізму руху, міозинова нитка із поперечними містками, які прикріплені до сусідніх актинових ниток, згори— при розслабленому стані м'яза, знизу — під час "веслувальних" рухів містків; б — модель створення сили поперечними містками, зліва — у стані спокою, справа — під час "веслувального" руху поперечного містка

 

Основними властивостями скелетних м'язів є: 1) збудливість, 2) провідність, 3) скоротливість 4) еластичність та 5) пластичність.

В інтактному організмі м’язи збуджуються тільки під впливом нервового імпульсу, причому кожне нервове волокно, яке іннервує м’язи, забезпечує збудження тільки певної кількості м’язових волокон. Руховий нейрон разом із м'язовими волокнами, які він іннервує, називають нервово-руховою або моторною одиницею. На відміну від других збудливих структур, в м’язах збудження із одного збудженого волокна на іншій не передається. Серед м’язових волокон є більш збудливі, із більшою швидкістю проведення імпульсу (12-15 м/с), але менш витривалі світлі волокна та менш збудливі, із швидкістю проведення імпульсу 3-4 м/с красні. Посмуговані м’язи пластичні, тобто здатні дещо розтягуватися під впливом зовнішніх сил, а також еластичні тобто спроможні повертатися до первісного стану. М'язи перебувають постійно у тонусі, оскільки постійно частина м'язових волокон знаходиться в скороченому стані.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 669 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)