Дихальний центр
Завідувач кафедри фізіології і патофізіології
професор, докт. мед. наук
______________ О.В. Атаман
Протокол № ___ від "___" ________ 2006 р.
засідання кафедри фізіології і патофізіології
Лекції з фізіології
Регуляція дихання
Підготувала: доцент кафедри
Фізіології і патофізіології з курсом
Медичної біології
К.б.н. В.Ю. Гарбузова
Кількість годин – 2 год.
Актуальність теми:
Лікар нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.
Знання механізмів регуляції можуть знадобитися під час приймання пологів, надання допомоги утопленому або отруєному чадним газом. Ці знання стануть у пригоді під час перебування у горах, на пожежі. Конче потрібно вміти регулювати дихання анестезіологам та реаніматологам.
Регуляція дихання – це пристосування зовнішнього дихання до змінених потреб організму (рівня метаболізму, газового складу навколишнього середовища, емоціях, подразненні екстерорецепторів тощо).
Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання – підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.
План лекції
1. Поняття про дихальний центр. Методи дослідження його локалізації.
2. Механізм автономної ритмічної діяльності дихального центру в умовах спокійного дихання.
3. Механізм автономної ритмічної діяльності дихального центру в умовах форсованого дихання.
4. Ауторегуляція дихання.
5. Нервова регуляція дихання.
6. Гуморальна регуляція дихання.
Регуляція дихання
Зовнішнє дихання -одна з найважливіших функцій організму. Зупинка дихання призводить до смерті людини вже через 3-5 хвилин.
Основним принципом регуляції зовнішнього дихання є принцип пристосування дихання до метаболічних потреб організму.
Практично регулюється тільки перший етап дихання - легенева вентиляція. Регуляція здійснюється двома шляхами:
1. Регуляція глибини дихання (за рахунок зміни дихального об'єму).
2. Регуляція частоти дихання.
Дихальний центр
Дихальний центр (ДЦ) -це сукупність нейронів, які забезпечують ритмічну генерацію імпульсів, що викликають послідовну зміну вдиху і видиху.
Методи вивчення локалізації ДЦ:
1. Метод перетину стовбура головного мозку.
1. При перетині вище моста дихання не змінюється.
2. При перетині між довгастим і спинним мозком дихання припиняється.
3. При перетині між верхньою і середньою третинами моста виникає апнейстичне дихання (дихання, яке зупиняється на висоті вдоху і зрідка переривається короткими видихами).
4. При перетині між верхньою і нижньою половинами довгастого мозку виникає гаспинг - дихання (зупинка дихання на видосі з рідкими короткими вдихами).
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 429 | Нарушение авторских прав
|