АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Засоби, що застосовуються при набряку легень

Набряк легень - це тяжкий, небезпечний для життя стан організму, який вимагає невідкладної допомоги. Він може виникнути при підвищенні гідростатичного тиску крові в легеневих судинах, що найчастіше спостерігається при гострій лівошлуночковій серцевій недостатності, та при первинному підвищенні проникності альвеолярної стінки, що буває при її пошкодженні хімічними аген­тами. Незалежно від причини, небезпека при набряку легень зумовлюється переходом рідкої частини плазми крові через стінку альвеол і накопиченні її в альвеолах i дрібних бронхах. Завдяки піноутворенню можливе повне заповнення піною альвеол, бронхів і верхніх дихальних шляхів. Це призводить до тяжких порушень дихання i розвитку гіпоксії, яка може стати причиною смерті хворого.

Невідкладна допомога при набряку легень передбачає негайне припи-нення піноутворення, зниження гідростатичного тиску в судинах малого кола i зменшення венозного припливу до серця, зменшення об’єму циркулюючої крові i проникності альвеолярно - капілярних мембран, поліпшення оксигенації тканин, відновлення прохідності дихальних шляхів, корекцію кислотно-основного стану i електролітного балансу, нормалізацію роботи серця тощо.

- припинення піноутворення i відновлення прохідності дихальних шляхів здійснюється за допомогою піногасників – назальні інгаляції киснем, який попередньо пропускають через 50-90 % спирт етиловий або інгаляційно антифомсилан.

- зниження артеріального тиску досягається застосуванням гангліблокаторів (бензогексонію, пентаміну, гігронію), а також α-адреноблокаторів (фентоламіну, празозин, піроксану), натрію нітропрусиду. Знижуючи артеріальний i венозний тиск, ці засоби зменшують кровонаповнення легень i перехід плазми крові в просвіт легеневих альвеол.

- цей ефект доповнюється призначенням сечогінних засобів екстреної дії (фуросеміду, маніт, кислоти етакринової), які зменшують кількість циркулюючої крові i викликають дегідратацію легень, підвищують осмотичний тиск у крові, тому сприяють переходу води з набрякових легень у судинне русло.

- високоефективними при набряку легень є також глюкокортикоїди, зокрема преднізолон, які виявляють протизапальну, протишокову дію і вводяться в вену.

- якщо набряк легень супроводжується серцевою недостатністю, застосовуються в вену швидкодіючі серцеві глікозиди (строфантин, корглікон).

- для поліпшення оксигенації тканин проводиться постійна інгаляція кисню через носові катетери або інтубація з наступною штучною вентиляцією легень.

- при вираженому ацидозі вводять натрію гідрокарбонат по 100-150 мл 4% розчину під контролем кислотно-основного стану крові.

Долікарська допомога хворим із набряком легень здійснюється середнім медичним працівником.

- негайно викликати швидку допомогу.

- зручно посадити хворого, опустивши ноги з ліжка. Якщо є можливість, треба накласти джгути на нижні кінцівки або зробити гарячу ванну для ніг, поставити гірчичники на литкові м’язи, спину.

- забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти хворого.

- застосувати нітрогліцерин (по 1 таблетці під язик через кожні 5-10 хв. до приїзду лікаря).

- при високому артеріальному тиску показані гіпотензивні засоби - дибазол, клофелін.

- доцільне використання сечогінних засобів - ввести у вену 4-6 мл 1 % розчину фуросеміду або усередину 2 таблетки.

- при виділенні піни з рота i носа необхідно безперервно відсмоктувати її резиновою грушею.

- про всі ці заходи доповісти лікареві.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 384 | Нарушение авторских прав