АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послідовність дій під час виконання процедур. Тема № 3 «Обов’язки медичної сестри по забезпеченню діагностичного процесу у терапевтичному стаціонарі»

Тема № 3 «Обов’язки медичної сестри по забезпеченню діагностичного процесу у терапевтичному стаціонарі»

Методичні вказівки для студентів по виконанню основних практичних навичок

ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА

Навчальна мета: уміти ввести зонд у шлунок; промити шлу­нок зондовим методом за допомогою лійки; промити шлунок зондовим методом за допомогою шприца Жане; промити шлунок беззондовим методом; здійснити дезінфекцію зонда, шприца Жа­не, лійки, гумової трубки, скляного перехідника.

Виховна мета: усвідомити значення психологічної підготовки хворого до процедури.

Початковий обсяг знань: потрібно знати показання та проти­показання до промивання шлунка.

Оснащення:

1) продезінфікований шлунковий зонд, зовнішній діаметр яко­го 10 мм;

2) гумова трубка завдовжки 70 см (для подовження зонда);

3) скляний перехідник діаметром 8 мм;

4) шприц Жане або лійка ємкістю 0,5—1 л;

5) 8—10 л перевареної води, температура якої 28—32 °С, або блідо-рожевий розчин калію перманганату;

6) 2% розчин натрію гідрокарбонату (У разі отруєння кисло­тами), 0,1% розчин лимонної кислоти (у разі отруєння лугами);

7) таз або відро для промивних вод;

8) роторозширювач, язикоутримувач, ларингоскоп (застосову­ють, якщо хворий перебуває в непритомному стані);

9) фартух з пластикату (для хворого, лікаря та медичної сестри);

10) гумові рукавички (для лікаря та медичної сестри);

11) мило туалетне;

12) рушник.

Показання

1. Отруєння лікарськими препаратами, недоброякісними харчовимипродуктами, грибами, алкоголем.

2. Затримання їжі в шлунку внаслідок стенозу пілоруса.

3. Атонія шлунка з явищами застою в ньому харчових мас.

4. Гострий гастрит.

5. Уремія.

Протипоказання

1. Стенокардія.

2. Цироз печінки.

3. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки зі схильністю до шлунково-кишкових кровотеч.

4. Гіпертонічна хвороба (тяжка форма).

5. Інфаркт міокарда.

6. Порушення мозкового кровообігу.

7. Отруєння лугами і кислотами (через декілька годин).

8. Оснащення:

1) стілець, канапа або ліжко для хворого;

2) стерильний ниркоподібний лоток або кювет;

3) стерильний шлунковий зонд діаметром 10 мм;

4) стерильний шлунковий зонд діаметром 3—5 мм; 3) стерильна трубка-перехідник;

6) стерильна гумова трубка завдовжки 70—80 см для подов­ження зонда;

7) стерильна лійка ємкістю 0,5—1 л, шприц Жане;

8) 8–10 л перевареної води або блідо-рожевий розчин калію перманганату;

9) кухоль;

10) гумові рукавички — 2 пари, маски — 2 шт.;

11) гумові або поліетиленові фартухи — 2 шт.;

12) ємкість для промивної води;

13) ємкість для доставки промивної води в лабораторію, бланк- направлення;

14) клейонка, пелюшка або серветка;
15) мило.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка лікаря та медичної сестри: лікар і медична сестра надягають фартух та чисті гумові рукавички.

Підготовка хворого

1. Проведіть психологічну підготовку хворого, поясніть мету ^та Порядок проведення процедури, а також — як хворий повинен поводитися під час процедури.

2. Перед процедурою вийміть знімні зубні протези у хворого.

Положення хворого

1. Посадіть хворого на стілець так, щоб він обперся на його спинку, запропонуйте йому розвести коліна.

2. Надягніть на хворого фартух.

3. Руки його зафіксуйте в такому положенні, щоб вони не за­важали виконувати процедуру.

4. Між ногами поставте ємкість для промивних вод.

Якщо хворий не може сидіти, покладіть його на лівий бік з опущеною нижче тулуба головою, що знижує ризик аспірації про­мивних вод.

Уведення зонда хворому, який перебуває в свідомому стані

1. Чисто вимитими руками у стерильних гумових рукавичках візьміть продезінфікований зонд і виміряйте відстань, на яку тре­ба ввести зонд хворому (від пупка до різців).

2. Змочіть кінець зонда водою.

3. Попросіть хворого відкрити рот і сказати "а".

4. Заокруглений кінець зонда покладіть на корінь язика, попро­сіть хворого ковтнути і в цей момент зонд проведіть по стравоходу.

5. У разі позивів на блювання рух зонда припиніть, хворому запропонуйте охопити зонд губами й глибоко подихати через ніс.

6. Запропонуйте хворому поступово робити ковтальні рухи й зонд проведіть до потрібної позначки.

Запам'ятайте! Якщо зонд потрапив у дихальні шляхи, хворий починає кашляти, синіти і втрачає голос. У такому випадку зонд негайно витягніть і після того як хворий заспокоїться, процедуру повторіть.

Уведення зонда хворому, який перебуває в непритомному етапі Цю процедуру здійснює лікар-реаніматолог за допомогою ларингоскопа. У такому випадку може бути використаний роторозширювач і язикоутримувач. Якщо лікар-реаніматолог відсутнім і немає ларингоскопа, уведіть зонд самі через ніс.

1. Надягніть стерильні гумові рукавички. Змажте заокруглений кінець зонда гліцерином.

2. Уводьте зонд поступово через ніс.

3. Якщо не вдається провести зонд у шлунок, то вказівний палець, обмотаний серветкою, уведіть у глотку, притисніть ми і язик і поряд із пальцем уведіть зонд у стравохід.

Свідченням того, що зонд потрапив у шлунок, є вихід через зонд шлункового вмісту. Якщо шлунковий вміст не виділяється, змініть положення зонда, рухаючи його назад або вперед.

4. Приєднайте до зонда скляний перехідник, гумову трубку й закріпіть лійку.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 477 | Нарушение авторских прав