АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Догляд за хворими із захворюваннями травмами судин.

Хворі із захворюваннями і травмами судин відносяться до групи тяжкохворих, які часто стають інвалідами, потребують уваги, ретельного і високопрофесійного догляду.

Особливої уваги потребують хворі з облітеруючими захворюваннями артерій верхніх і нижніх кінцівок.

Хворі з облітеруючим ендоартеріїтом, атеросклерозом і хворобою Рейно повинні утрімувати кінцівки в ідеальній чистоті і теплі, уникати переохолодження. Взуття повинно бути вільним, легким і теплим. Хворі з хворобою Рейно в холодну пору повинні обов'язково носити рукавички.

Слід зазначити, що навіть невеликі подряпини і садна у цих хворих можуть призвести до розвитку вологої гангрени, трофічної виразки.

У зв'язку з ішемічними розладами в кінцівках.вираженим больовим синдромом, порушенням сну хворі є неспокійними, дратівливими. А тому крім ретельного виконання лікарських призначень, необхідно нормалізувати їх психічний стан. До таких хворих потрібно ставитись з турботою і увагою.

Палата повинна провітрюватися і утримуватися в чистоті. Особливо це стосується хворих з гангреною і некрозами. їм необхідно встановити спокійну обстановку і тишу в палаті.

Для боротьби з бесонням призначають: 1.Снодійні (люмінал, ноксирон); 2.3аспокійливі (мепробромат, мепротан); 3.Знеболювальні (сиган, триган, фентаніл, напроксен й інші).

Слід зазначити, що при вираженому больовому синдромі для його зняття необхідно призначати судинорозширювальні препарати і тільки при їх недостатній ефективності можна застосувати наркотики.

Медична сестра повинна слідкувати і своєчасно вводити хворим ці засоби. При наявності вологої гангрени необхідно використовувати весь комплекс лікувальних заходів для того, щоб перевести її в суху.

Для цього треба ретельно слідкувати за станом пов'язки і тканин; накладати спиртово-фурацилінової пов'язки.

При появі демаркаційної лінії медична сестра повинна своєчасно інформувати лікаря про це з метою проведення некректомії (видалення змертвілої тканини).

При наявності некрозу необхідно попередити розвиток вологої гангрени. Для цього ділянку некрозу обробляють антисептиками і накладають спиртово-фурацилінові пов'язки (1:1) для висушивання рани.

При наявності нориць необхідно проводити заходи щодо запобігання мацерації шкіри. З цією метою навколо зовнішнього отвору нориці необхідно проводити змазування цинковою маззю, пастою Лассара, своєчасно змінювати просяклі пов'язки.

За дорученням лікаря медична сестра може проводити промивання нориці антисептичним розчином, а/б та ін..

При наявності трофічних виразок необхідно періодично змінювати пов'язки з урахуванням принципів антисептики.

Контроль за станом пов'язки проводять декілька разів на добу, при цьому звертають увагу на її зручність, чистоту, просякання. Пов'язки повинні бути сухими, при просяканні і забрудненні її замінити.

При догляді за хворими з варикозною хворобою у стадії компенскції і субкомпенсації слід проводити заходи щодо покращення венозного відтоку з нижніх кінцівок. Пропонують менше ходити, періодично лягати і давати кінцівкам підвищеного положення, бинтувати еластичним бинтом або носити спеціальні еластичні панчохи.

У хворих з третім ступеням венозної недостатності часто виникають трофічні виразки, часом досить великих розмірів, які потребують тривалого лікування. Слід пам'ятати, що такі рани повинні лікуватись під контролем лікаря з урахуванням стану ранового процесу і доцільності використання тих чи інших медикаментозних засобів.

Особливої уваги потребують хворі з тромбофлебітами У разі висхідного тромбофлебіту для профілактики емболії легеневої артерії, таких хворих треба оперувати з невідкладними показаннями. У після операційний період усі зусилля медичного персоналу повинні бути спрямованні на відновлення функції кінцівки, нормальне загоєння рани, попередження ускладнень (нагноєння, кровотечі та ін..).

Після закінчення операції хворого переводять у післяопераційну палату. Його вкладають на функціональне ліжко з тим рахунком, щоб можна було підійти з будь-якого боку. Ліжкову білизну необхідно зігріти, розправити. Залежно від характеру операції і знеболювання хворому забезпечують відповідне положення в ліжку.

Слід пам'ятати, що у хворих особливо після реконструктивних операцій на артеріях, травм і пошкоджень артерій кінцівок, у післяопераційному періоді може виникати синдром "включення" ("реперфузійний синдром") ішемізованої кінцівки в кровообіг, який проявляється порушенням з боку серцево-судинної (артеріальна гіпертензія, тахікардія, гіпоксія міокарда) і дихальної систем, а також ознаками гострої печінкової і ниркової недостатності (олігурія, анурія, гематурія, гіперазотемія).

Слід зазначити, що у період закінчення наркозу і виходу хворого з цього стану на фоні зниженого AT і підвищення загального периферичного опору в місці судинного шва може розвинутись тромбоз. У цьому плані важливе

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 439 | Нарушение авторских прав