АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Профілактика туберкульозу

3.1. Для профілактики захворювання птиці на туберкульоз керівники та спеціалісти птахогосподарств незалежно від форми власності зобов’язані чітко виконувати заходи, передбачені діючими “Ветеринарно - санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування”, які затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001року № 53 і зареєстровані в Мін’юсті 5 липня 2001року. за № 565/5756 та інших діючих нормативно–правових актів.

3.2. Слід організовувати захист господарства від занесення даної інфекції і її розповсюдження як у господарстві, так і за його межами.

Для цього забезпечують:

завезення інкубаційних яєць тільки з господарств, благополучних щодо туберкульозу, та інших інфекційних захворювань;

інкубацію завезених яєць проводять в окремо­му інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у даному господарстві;

завезення добових курчат та дорослої птиці проводять із господарств, благополучних щодо туберкульозу з обов’язковим її карантинуванням та проведенням при необхідності туберкулінізації дорослої птиці;

вирощування ремонтного молодняку ізольовано від дорослої птиці, суворе дотримання термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проведення якісної підготовки приміщень до посадки наступної партії птиці, підтримання ви­сокої санітарної культури в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях;

дотримання зоогігієнічних та ветеринарних вимог при транспортуванні, утриманні та годівлі птиці, будівництві об’єктів птахівництва;

організацію роботи птахопідприємств здійснюють у закритому режимі, підтримання в робочому стані ветеринарно – санітарних об’єктів (дезбар’єри, санпропускники, дезкилими тощо).

3.3. При необхідності проводять туберкулінізацію птиці згідно п. 2.2.

3.4. У господарстві необхідно постійно проводити заходи щодо знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення попадання синантропної птиці у пташники.

3.5. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують в спеціально обладнаному цеху (цех технічних фабрикатів). При цьому в котлах Лапса забезпечують повне їх знезараження. Одержану кормову біологічну добавку направляють для введення у раціон іншим видам тварин.

При відсутності обладнаного цеху утилізації трупи птиці та відходи інкубації знищують шляхом спалювання чи закопування на глибину до 2 метрів.

3.6. Послід складують у бурти на спеціальному ізольованому майданчику для подальшого знезараження біотермічним методом.

При активному біотермічному процесі бурт витримують не менше 45 діб. При температурі навколишнього повітря нижче 0 С⁰, коли біотермічні процеси сповільнюються, - термін знезараження збільшують до 90 діб.

3.7. Тару і транспорт, які використовували для перевезення курчат, відходів інкубації дезінфікують після кожного використання, або спалюють (картонну, дерев’яну).

3.8. Дезінфекцію проводять згідно діючої Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції об’єктів тваринництва, затвердженої 25 серпня 1988 року ГУВ Держагропрому СРСР дезінфекційними засобами, які зареєстровані в Україні, відповідно з настановами щодо їх застосування.

3.9. Працівники птахогосподарств повинні регулярно проходити медичне обстеження, мати дозвіл працювати на фермі та суворо дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав