АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дифузія газів у легенях і їх транспорт кров’ю

Прочитайте:
  1. D.Здуття живота, невідходження газів
  2. II. ВОССТАНОВЛЕНИЕ / ОПТИМИЗАЦИЯ КИСЛОРОДТРАНСПОРТНОЙ ФУНКЦИИ КРОВИ
  3. А) транспортная
  4. Автомобильный транспорт
  5. аспирантов вузов железнодорожного транспорта, которым в 2012 году присуждена стипендия президента ОАО «РЖД»
  6. Б. Транспорт железа в плазме крови и его поступление в клетки
  7. Бельевой режим УЗ: гигиенические требования к смене белья больным, к сбору грязного белья, транспортировке и стирке грязного белья.
  8. Блокаторы транспорта натрия через апикальную мембрану
  9. В развитии острого и хронического синусита немаловажное значение имеет нарушение секреторной и транспортной функции мукоцилиарного аппарата слизистой оболочки полости носа.
  10. Виды и средства транспортной иммобилизации. Правила выполнения транспортной иммобилизации.

Газообмін О2 і СО2 через альвеоло-капілярну мембрану відбувається за допомогою дифузії, яка здійснюється у 2 етапи. На першому етапі дифузійне перенесення газів відбувається через аерогематичний бар’єр, на другому – відбувається зв’язування газів у крові легеневих капілярів.

Рух газів через аерогематичний бар’єр здійснюється внаслідок різниці парціальних тисків газів. Парціальний тиск – це та частина тиску, яку створює даний газ у суміші газів. Кисень рухається з альвеолярного повітря у кров, а потім тканини, так як у крові та тканинах його концентрація, що створює тиск, є меншою, ніж у альвеолах. Для вуглекислого газу градієнт тиску направлений у протилежний бік, тому СО2 рухається назовні, у довкілля. Парціальний тиск газів, розчинених у рідинах, називається напругою.

Отже, вивчення фізіології дихання практично зводиться до визначення парціальних тисків газів у різних середовищах, що забезпечує можливість переміщення цих газів. Парціальний тиск кисню (рО2), якого у атмосферному повітрі 21%, становить 159 мм рт.ст. У альвеолярному повітрі завдяки наявності водяної пари його концентрація та парціальний тиск зменшуються (14% і 102 мм рт.ст. відповідно).

 

До альвеол легень притікає венозна кров, напруга кисню в якій становить 40 мм рт.ст., а відтікає артеріальна кров, напруга кисню якої зростає до 96 мм рт.ст. Напруга кисню у тканинній рідині та клітинах тканин становить 10-15 мм рт.ст.

Зміна парціального тиску СО2 має зворотну тенденцію. Його напруга у тканинах становить 60 мм рт.ст., у венозній крові 46 мм рт.ст., в артеріальній крові – 40 мм рт.ст. Парціальний тиск вуглекислого газу в альвеолярному повітрі становить також 40 мм рт.ст.

Гази у крові знаходяться у двох станах: фізично розчиненому і хімічно зв’язаному. Розчинення відбувається за законом Генрі: кількість газу, що розчиняється у рідині, прямо пропорційна його парціальному тиску. Крім того, кожний газ має свій коефіцієнт розчинності: при температурі тіла розчинність СО2 у 25 разів більша, ніж О2. Тому СО2 переноситься у 20 р. швидше, ніж О2.

Газообмін кисню між альвеолярним повітрям і кров’ю капілярів відбувається завдяки концентраційному градієнту між цими середовищами.

Дихальним середовищем для людини є атмосферне повітря, склад якого більш-менш постійний: 78% азоту, 21% кисню, 0,03% вуглекислого газу, решта – інертні гази (аргон, неон, криптон, гелій тощо).

 

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1608 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)