АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пневмонії: визначення, класифікація за етіологією, характером ексудації і ступенем ураження легеневої тканини.

Тема 2. Хвороби легень і плеври

План

1. Пневмонії: визначення, класифікація за етіологією, характером ексудації і ступенем ураження легеневої тканини.

2. Катаральна бронхопневмонія: визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

3. Диференціальна діагностика бронхіту і пневмоній.

4. Лікування і профілактика пневмоній молодняку.

Пневмонії: визначення, класифікація за етіологією, характером ексудації і ступенем ураження легеневої тканини.

Пневмонія (Pneumonia: від грец. рпеитоп - легені) - запалення легень. Характеризується заповненням альвеол і міжальвеолярної сполучної тка­нини ексудатом, порушенням зовнішнього і внутрішнього газообміну, функцій різних органів та систем, обміну речовин. Це одне з найбільш поширених захворювань молодняку, особливо у господарствах, що спе­ціалізуються на вирощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби, сви­ней і овець. Частіше хворіють телята віком від 1 до 4 міс., поросята - у 2-4, а ягнята - у 3-6 місяці. Захворювання має переважно сезонний характер - частіше буває ранньої весни, пізньої осені, взимку, а в умовах промис­лового тваринництва молодняк хворіє на пневмонію протягом усього року. Захворювання спричиняє загибель молодняку, зниження продуктивності. тварини не досягають відгодівельних кондицій і їх доводиться передчасно забивати.

Запальний процес рідко обмежується лише альвеолами, а досить час­то охоплює бронхи або. навпаки, запалення починається з бронхів, брон­хіол і переходить на альвеоли (бронхопневмонія). В інших випадках у патологічний процес втягується плевра (плевропневмонія).

У зв'язку з різноманітністю етіології пневмоній, клінічного прояву і патологічних змін у літературі відсутня єдина, чітко визначена класифі­кація захворювання. Найбільш поширеною є класифікація, запропонова­на П.І.Притуліним. в основу якої покладений етіолого-епізоотолопчний принцип. Вона розроблена для пневмоній у свинен. але може бути вико­ристана як загальна система класифікації. Згідно з нею всі пневмонії по­ділені на три групи: незаразні, симптоматичні та інфекційні (специфічні). В етіології незаразних пневмоній пусковим механізмом є різні фактори, які знижують загальну неспецифічну резистентність молодняку: неповно­цінна годівля, порушення гігієни утримання (низька або висока темпера­тура, різкі коливання температури, підвищена вологість повітря у при­міщеннях. висока концентрація аміаку, сірководню та інших газів), транс­портування, перегрупування, зміна приміщень. На цьому фоні етіологіч­ного значення набуває умовно-патогенна мікрофлора дихальних шляхів: пневмо-, стрепто- і стафілококи, пастерели, сальмонели, гемофіли, бор-детели та інші (від 12 до 60 видів). На фоні зниженої резистентності вони стають патогенними і діють як інфекційний фактор, але оскільки відсутній специфічний збудник, а є асоціації мікроорганізмів, які діють у симбіозі, доповнюючи один одного, то такі пневмонії вважаються неспецифічними.

Симптоматичні пневмонії - це хвороби, при яких пневмонія є лише одним із симптомів захворювання, що буває при сальмонельозі, стрепто-кокозі. інфлюенці, туберкульозі, пастерельозі, чумі. хворобі Ауєскі. дея­ких гельмінтозах. До інфекційних пневмоній належать мікоплазмоз, хламідіоз, гемофільозна плевропневмонія, бордетельозна та аденовірусна пневмонії. Нині вчені не виділяють симптоматичні пневмонії в окрему групу, а об'єднують їх з інфекційними.

Інші дослідники в основу класифікації поклали патолого-морфологіч-ний принцип - характер запального процесу в легенях і патолого-ана-томічні зміни. За цим принципом пневмонії поділяють на серозні, ката­ральні (при ураженні бронхів), гнійні, фібринозні, геморагічні, а також змішані - серозно-катаральні, катарально-гнійні, гиійно-некротичні.

В умовах клінічної ветеринарної практики широкого поширення на­була класифікація, яка грунтується на анатомо-патогенетичному прин­ципі, що враховує поширення і механізм розвитку патологічного проце­су. За цим принципом пневмонії поділяють на лобарні і лобулярні. Лобарні пневмонії характеризуються швидким поширенням запального процесу з охопленням великих часток або навіть всіх легень. Вони перебігають швидко, тяжко, часто мають характерну стадійність. За таким типом розвиваються крупозна пневмонія, пастерельоз. інфекційна плевроп­невмонія та інші.

Лобулярні пневмонії характеризуються поступовим поширенням за­пального процесу. На початку відбувається ураження окремих часточок (група альвеол, альвеолярні мішечки, бронхіоли, дрібні бронхи). У по­дальшому в процес втягуються все нові часточки, запальні осередки збільшуються і зливаються у більш великі (зливна пневмонія). Лобулярні пневмонії, на відміну від лобарних. перебігають з менш чіткими симпто­мами. За характером розвитку патологічного процесу лобулярні пневмонії поділяють на катаральну (бронхопневмонію), аспіраційну, ателектатичну, г.іпостатичну і метастатичну, а за перебігом - на гостру підгостру та хронічну.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 498 | Нарушение авторских прав