АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Опора дихання

Прочитайте:
  1. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  2. Будова органів дихання
  3. Будова органів дихання.
  4. В яких випадках має місце бронхіальне дихання?
  5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ Й ДИХАННЯ
  6. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  7. Гігієна органів дихання дитини
  8. Глава 19. Патологічна фізіологія системи зовнішнього дихання
  9. Гуморальна регуляція дихання
  10. ДИСРЕГУЛЯТОРНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ

 

Поняття «Опора дихання» трактується у вокальній методичній літературі недостатньо ясно, оскільки питання цей надзвичайно складний і загалом ще мало вивчений. Проте розібратися в нім все ж слід. Відомо, що спокійний фізіологічний видих виробляється при пасивному спаданні грудної клітки і розслабленні діафрагми, перехідної з вдихувального – низького положення в те, що видихає, – високе, підведене. При співі видих на «опорі» вимагає активного гальмування, спадання грудної клітки мишцамі-вдихателя, що дає плавність, а головне, пружність видиху. Стара теорія розшифровувала це положення як боротьбу м'язів-антагоністів, тобто вдихателей і видихають. В даний час ця теорія оспорюється, оскільки останні дослідження спростували уявлення про можливість одночасної роботи вдихувальних і видихальних м'язів з взаємним гальмуванням. Робота їх виробляється різночасно. При фонації дихальні м'язи поперемінно виробляють то вдихувальні, то видихальні рухи. Проте це питання повинне, мабуть, ще глибоко вивчатися, оскільки на практиці в співі видих розтягується в часі, отже, елемент гальмування в нім присутній. Таке гальмування видиху в педагогічній практиці інколи називається «Вдихувальною установкою». При «опорі дихання» дії і відчуття що співає зводяться до наступного: після вдиху і «затримки» - видих виробляється максимально плавно, нижні ребра спадають не відразу, а поступово. Відчуття активного гальмування видиху, що виражається в напрузі в області нижніх ребер і передньої стінки живота, повинне зберігатися до самого кінця видиху. Природним результатом загальмованого видиху з'явиться та, що економізує дихання. Повітря не випускається відразу, а витікає з легенів поступово і при фонациі весь перетворюється на звук. Досягнення економного «опорного» дихання, а в подальшому і звуку, вимагає постійного і цілеспрямованого тренування.


Висновок

У складному процесі співу дихання виступає, як один з найважливіших чинників, що дають можливість голосовому апарату виконувати його функції – утворення співецького і мовного голосу. Величезна робота має бути виконана співцем для того, щоб добитися повної свободи в передачі музичних образів. У роботі над звуком розвиток технічних і виконавських навиків повинен йти рука в руку. В той же час, розвиваючи виконавські навики співців, необхідно враховувати їх технічну подвінутость. Припустимо, що співак володіє природною музичністю, здатністю проникнутися основною ідеєю, настроєм твору. Але максимально виразна, ісполнітельськи вільна передача його може бути досягнута лише шляхом подолання вокально–технічеських труднощів.



Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 799 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)