АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІІ. ПАЛЬПАЦІЯ ПЕРЕФЕРИЧНИХ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН.

Прочитайте:
  1. Алгоритм формування практичних навичок при аналізі в прямій передній проекції рентгенограми серця і великих судин.
  2. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.
  3. Гнійні захворювання шкіри, підшкірної клітковини, лімфатичних вузлів та судин.
  4. Догляд за хворими із захворюваннями травмами судин.
  5. Закриті та відкриті ушкодження легень, серця, магістральних судин. Діагностика, ПД, особливості транспортування.
  6. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль ендотелія судин в регуляції судинного тонусу.
  7. Огляд, пальпація і перкусія грудної клітки в ділянці легенів.
  8. Пальпація живота.
  9. Пальпація щитовидної залози

Перед пальпацією судин повинні бути використані елементи комунікативних навичок: Стандартний алгоритм збору скарг та анамнезу та стандартний алгоритм фізикального обстеження і проведення лікарських маніпуляцій.

 

Пальпація периферичних артеріальних судин.

Проводиться на ділянках тіла, де магістральні судини розташовані близько до кісток.

Пальпація периферичних артерій дозволяє виявити порушення їхньої прохідності. Одночасно пальпують обидві одноіменні артерії. Для цього кінчики вказівного, среднього та безіменного пальців розміщують паралельно ходу артерії в ділянці типової локалізації. Перш за все порівнюють наповнення пульсу з обох боків, потім визначають стан судинної стінки, наявність болючості та запальних змін шкіри над судинами. Спочатку пальпують скронові та периферичні артерії дистальних відділів кінцівок. У випадку зниження наповнення або відсутності пульсу на будь-якій з артерій, послідовно пальпують на протязі відповідної артерії в проксимальному напрямку з метою виявлення рівня порушення артеріальної прохідності.
  • Скроневу артерію (а. temporalis) пальпують в скроневій ділянці на 2 см вверх та вперед від отвору зовнішнього слухового проходу (рис. 1)
  • лицеву артерію (a. facialis) пальпують на 2 см до переду відкута нижньої щелепи;
  • загальну сонну артерію (а. carotiscommunis) — біля внутрішнього краю кивального м’яза на рівні верхнього краю щитовидного хряща (рис. 2) або ж біля кута нижньої щелепи;
  • променеву артерію (а. radialis) пальпують в ділянці визначення пульсу (рис.2а)
  • плечеву артерію (а. brachialis) — в медіальній борозні двохголового м’яза плеча на рівні його середньої третини (рис.3)
  • пахвинну артерію (а. axillaris) — в пахвинній ямці на головці плечової кістки при відведеній до горизонтального рівня верхньої кінцівки (рис. 4)
 
  • підключичну артерію (а. sub-clavia) — безпосередньо над ключицею біля зовнішнього краю кивального м’яза (рис. 5), або в латеральному відділі підключичної ямки;
 
  • задню великогомілкову артерію (а. tibialisposterior) пальпують вздовж заднього краю медіальної кісточки (рис. 6а)
  • тильну артерію стопи (а. dorsalispedis) — на тильній поверхні стопи в проксимальній частині I міжплюсневогопроміжуку(рис. 6б)
  • підколінну артерію (а. poplitea) — на медіальному боці підколінної ямки в положенні лежачи на животі з зігнутими в колінних суглобах під прямим кутом ногами (рис. 6в)
  • стегневу артерію (а. femoralis) — безпосередньо нижче середини пупартової зв’язки при випрямленому та злегка ротованому на зовні стегні (рис. 6г).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1340 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)