АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Пальпація щитовидної залози
У нормі щитоподібна залоза не пальпується. Виділяють такі ступені збільшення щитоподібної залози. За класифікацією розмірів зоба (ВООЗ, 1994):
Ступінь
| Опис
|
| Зоба немає
| І
| Розміри часток більші, ніж дистальна фаланга великого пальця. Зоб пальпується, але не візуалізується
| II
| Зоб пальпується і візуалізується
| III
| Зоб пальпується і візуалізується на відстані 5 м
| Під час пальпації щитоподібної залози важливо визначити консистенцію, спаяність із прилеглими тканинами, наявність вузлів, важливо пропальпувати регіонарні лімфатичні вузли для виявлення метастазів при раку щитоподібної залози.
За допомогою пальпації щитоподібної залози можна визначити її розмір, поверхню, консистенцію, наявність вузлів, рухливість підчас ковтання, болючість.
Послідовність дій
| Вказівки до виконання, примітки, попередження
| Станьте перед хворим
| Це необхідно для пальпації щитоподібної залози першим способом, що його застосовують найчастіше
| Пальпація часток щитоподібної залози
| Зігнуті пальці обох рук з II по V заводять за задні краї груднинно-ключично-соскоподібних м'язів, а великі пальці — за її передні краї.
Хворого під час пальпації просять робити ковтальні рухи, адже щитоподібна залоза рухається разом з гортанню і переміщається під пальцями, що її досліджують
| Пальпація перешийка
| Великі пальці розміщують на передній поверхні шиї і роблять ковзні рухи у вертикальному напрямку
| Оцінювання результату
| У здорових людей щитоподібна залоза здебільшого не пальпується. У деяких випадках, найчастіше в жінок, можна промацати щитоподібну залозу. У здорової людини вона відчувається у вигляді м'якого валика, розташованого в ділянці бічної поверхні щитоподібного хряща. У разі збільшення щитоподібної залози пацієнта необхідно направити до ендокринолога
|
Профілактика йододефіцитних станів:
• індивідуальна:
— уживання продуктів з підвищеним умістом йоду;
— лікарські препарати;
• групову йодну профілактику проводять під контролем фахівців у групах підвищеного ризику (діти, підлітки, вагітні, матері-годувальниці та ін.) частіше в організованих колективах (дитсадки, школи, інтернати). Призначають регулярне тривале застосування медикаментів з фізіологічною дозою йоду:
— дітям до 12 років — 50—150 мкг на день;
— підліткам і дорослим — 150—200 мкг на день;
— вагітним і матерям-годувальницям — 200 мкг на день калію йодиду призначають щодня після їди, запивати водою. Можна призначити 1000 мг йоду 1 раз на тиждень.
Масова йодна профілактика — найпоширеніший і економічно вигідний метод для всіх мешканців ендемічних районів (додавання в кухонну сіль, хліб, воду солей калію йодиду і йодату).
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 904 | Нарушение авторских прав
|