АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вітамін С (кислота аскорбінова)

Прочитайте:
  1. D-гіповітаміноз (рахіт)
  2. Авітаміноз D
  3. Авітаміноз РР
  4. Антивітаміни та антагоністи вітаміну В6
  5. Біотин ( вітамін Н, антисеборейний ).
  6. Біохімія ферментів та коферментні вітаміни
  7. В5-гіповітаміноз (недостатність нікотинової кислоти, гіповітаміноз РР, пелагра, «чорний» язик)
  8. В6-гіповітаміноз (недостатність піридоксину)
  9. Вивчення адекватності та збалансованості харчування. Методика оцінки харчового статусу та вітамінної забезпеченості організму людини.
  10. Визначення вітаміну С у настої шипшини

кислота аскорбінова

За хімічною будовою вітамін С є γ-лактоном 2,3-дигідро-L-гулонової кислоти.

Емпірична назва вітаміну – аскорбінова кислота вказує на його профілактичну дію щодо цинги, або скорбуту.

У водних розчинах L-аскорбінова кислота (L-AK) зворотно перетворюється на дегідроформу – L-дегідроаскорбінову кислоту (L-ДАК), яка повністю зберігає біологічні властивості вітаміну С; подальші окислювальні перетворення L- ДАК є незворотними і призводять до утворення похідних, що не мають вітамінних властивостей:

L-аскорбінова L-дегідро- 2,3-дикето-L-

кислота аскорбінова гулонова

кислота кислота

 

щавлева кислота L-треонова кислота

Вперше аскорбінова кислота була виділена у чистому вигляді біохіміком угорського походження А.Сент-Дьєрдьї з надникових залоз бика в 1928 році, а потім – з червоного перцю та лимонного соку. В природі існує тільки L-ізомер аскорбінової кислоти; D-форма може бути отриманою синтетично, але вона біологічно неактивна.

За фізичними властивостями вітамін С – білий кристалічний порошок кислий на смак. Легко розчинний у воді і спирті. Він є сполукою нетривкою, він легко руйнується киснем повітря, ферментами або простим кип’ятінням його розчину.

Аскорбінова кислота міститься в значній мірі в продуктах рослинного походження (капуста, лимони, апельсини, хрін, фрукти, ягоди, хвоя і ін.). Найбільша кількість вітаміну міститься в тваринних продуктах (печінці, мозку, м’язах). Для медичних цілей аскорбінову кислоту отримують синтетичним шляхом.

Вітамін С відіграє важливу роль в життєдіяльності організму. Завдяки присутності в молекулі диєнольної групи він має сильно виражені відновлювальні властивості. Бере участь в регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводневого обміну, в регенерації тканин, в утворенні стероїдних гормонів. Однією з важливих фізіологічних функцій аскорбінової кислоти є її участь в синтезі колагену і про колагену і нормалізації проникності капілярів.

В медицині вітамін С використовується не тільки для лікування цинги, а й при кровотечах, променевій хворобі, інфекційних, імунних захворюваннях, при атеросклерозі, простуді та ін.

Організм людини сам не синтезує вітамін С; потреба в ньому компенсується вітаміном, що потрапляє з їжею. Недостача його призводить до гіпо- і авітамінозу (цинги).

Добова потреба для дорослої людини в вітаміні С біля 70-100 мг; для дітей: в віці від 6 міс. до 1 року – 20 мг; від 1 року до 1,5 року – 35 мг; від 1,5 до 2 років – 40 мг; від 3 до 4 років – 45 мг; від 5 до 10 років – 50 мг; від 11 до 13 років – 60 мг; для юнаків 14-17 років – 80 мг; для дівчат 14-17 років – 70 мг.

 

Вітамін Р

 

Властивості вітаміну Р мають рослинні сполуки фенольної природи, більшість з яких належать до похідних флавону (2-фенілхромону) – флавоноїди. Природні флавони є барвниками рослин жовтого кольору. Їх представниками є гідроксильований флавон кверцетин, глікозид кверцетину рутин та флавоноглікозид гестидин. Р-вітамінні властивості мають також сполуки, що відрізняються від флавону відсутністю кето групи та подвійного зв’язку між другим та третім атомами вуглецю. Його представниками є катехіни, які містяться в чайному листі. А. Сент-Дьордї відкрив вітамін як фактор стійкості капілярів.

Основний ефект вітаміну Р полягає в зменшенні проникності і ламкості капілярів. Так як і аскорбінова кислота бере участь в окисно- відновних процесах.

При недостачі даного вітаміну спостерігається пониження резистентності капілярів, яке усувають шляхом призначення препаратів, що мають Р-вітамінну активність. В їх якості використовують рутин (який одержують із зеленої маси гречихи), кверцетин, вітамін Р з листя чайного дерева (містить катехіни), вітамін Р із цитрусових і інших рослин.

 

рутин

 

Вітамін U

До вітаміноподібних речовин, розчинних у воді, відносять також вітамінU. За хімічною природою являє собою метилметионінсульфоній хлорид. В значній кількості міститься в свіжих помідорах, капусті.

Вітамін має противиразкову дію (з цим пов’язана його назва. Ulcus(лат.) - виразка). Припускають, що це пов’язано з тим, що він являється донором метальних груп.

Застосовують вітамінU при виразкових хворобах шлунку, гастритах, виразкових коліках.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 471 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)