АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Авітаміноз РР

Вітамін РР (нікотинова кислота) – антипелагрічний фактор. При дефіциті вітаміну РР виникає пелагра (від італ. шерехата шкіра). Для цієї хвороби характерна така тріада:

- дерматит (пелагроїдні зміни шкіри);

- ураження травного тракту (діарея);

- порушення психіки (деменція).

Основні причини пелагри:

1. Елементарна недостатність вітаміну РР. У людей пелагра найчастіше зустрічається при однорідному харчуванні кукурудзою, шліфованим рисом, вареним горохом, сухарями та іншими продуктами з низьким вмістом триптофану, з якого синтезується нікотинова кислота. У дослідах близьке до людської пелагри захворювання «чорний язик» було знайдено у собак, мавп, поросят.

2. Порушення синтезу нікотинової кислоти в організмі людини і тварин. Виникнення ендогенного РР-гіповітамінозу пов’язують із такими факторами:

- дефіцитом фосфопіридоксалю, коли порушується обмін триптофану і гальмується синтез нікотинової кислоти;

- відсутністю субстратів загального ферменту, який каталізує синтез нікотинової кислоти.

Основне значення нікотинової кислоти для організму полягає в тому, що вона входить до складу аденіннуклеотидів, які необхідні у процесах переносу водню з субстрату на флавінові ферменти. При дефіциті вітаміну РР. гальмується перший етап в окисно-відновних процесах – утворення АТФ. Порушення процесів окисного фосфорилювання призводить до трофічного розладу організму. В результаті з’являються функціональні зрушення в нервовій системі, пелагроїдні зміни шкіри, ураження слизової оболонки травного тракту, виникає діарея.

Добова потреба дорослих у нікотиновій кислоті дорівнює 14-28 мг, дітей – 4-19 мг. Основним джерелом нікотинової кислоти є продукти тваринного походження (м’ясо домашньої птиці, телятина, яловичина, печінка, нирки), рисові висівки, пшеничні зародки.

15.2.5. Гіповітаміноз В₆

Вітамін В₆ – піридоксаль, піридоксин. Фосфопіридоксаль – коферментна форма вітаміну В₆. Дефіцит вітаміну В₆ призводить до зміни функції нервової системи (підвищена збудженість, епілепсія) і пелагроідними змінами шкіри через порушення синтезу нікотинової кислоти із триптофану і виникнення дефіциту мієліну.

Вітамін В₆ бере участь в обміні речовин у вигляді фосфоперидоксалю в таких процесах:

- переамінування, бо фосфопіридоксаль є активною групою трансаміназ;

- декарбоксилювання, тому що ця реакція відбувається лише за участі фосфопіридоксалю.

Внаслідок відсутності фосфопіридоксалю процеси переамінування і декарбоксилювання порушуються. Це призводить до зміни обміну багатьох амінокислот, наприклад глутамінової, триптофану, серину та ін.

Глутамінова кислота – результат переамінування в організмі інших амінокислот із α-кетоглутаровою кислотою. При декарбоксилюванні глютамінової кислоти утворюється γ-аміномасляна кислота, яка вкрай необхідна для життєдіяльності нервової системи. У випадку зменшення вмісту α-аміномасляної кислоти в мозковій тканині спостерігаються психічні розлади (маніакально-депресивний стан), виникають судоми. Дефіцит цієї кислоти можливий при гіповітамінозі В₆ внаслідок порушення декарбоксилювання глутамінової кислоти, а також утворення її в процесі переамінування.

В процесі переамінування γ-аміномасляної кислоти утворюється янтарний напівальдегід, який окиснюється в янтарну кислоту – субстрат лимоннокислого циклу. Глютамінова і γ-аміномасляна кислоти, янтарний напівальдегід – необхідні субстрати тканинного дихання мозку. Вони сприяють окиснювальному фосфоритуванню у мітохондріях мозку. При дефіциті фосфоперидоксалю дихальний коефіцієнт знижується, зменшується потреба у кисні, пригнічується синтез амінокислот.

Перетворення триптофану в нікотинову кислоту відбувається за рахунок фосфоперидоксалю в процесі переамінування. Відсутність фосфопіридоксалю в активній групі трансаміназ призводить до порушення синтезу нікотинової кислоти і, як наслідок, до виникнення пелагри. Крім того, утворюються проміжні продукти: ксантуренова, оксіант-ранілова кислоти та ін. Остання заважає утворенню інсуліну і призводить до розвитку цукрового діабету, під час якого відзначається підвищене виділення ксантуренової кислоти з сечею. У зв’язку з цим вітамін В₆ також використовується для лікування цукрового діабету.

Встановлено, що оксіантранілова кислота сприяє виникненню раку сечового міхура у мишей. Накопичення оксіантранілової кислоти в організмі також пов’язане з порушенням синтезу нікотинової кислоти, що призводить до розвитку пелагри. При дефіциті вітаміну В₆ гальмується секреція ендокринних залоз (щитоподібна залоза, статева залоза), припиняється сперматогенез.

Добова потреба дорослих у вітаміні В₆ – 1,5-3 мг, дітей – 0,4-2 мг. Піридоксаль міститься в багатьох продуктах рослинного і тваринного походження (сухі дріжджі, пшеничні висівки, ячмінь, риба, горіхи, яловичина, яйця, молоко та ін.).

15.2.6. Гіповітаміноз В₁₂

Дефіцит вітаміну В₁₂ (ціанокобаламіну) виникає внаслідок недостатнього потрапляння в організм продуктів тваринного походження, які містять цей вітамін, та внаслідок порушення утворення фактора Кастла (продукується обкладовими клітинами шлунку) при захворюванні шлунка. При гітовітамінозі В₁₂ спостерігається анемія, яка характеризується різким зменшенням кількості еритроцитів у периферійній крові, мегалобластичним типом кровотворення, розвитком виразково-некротичних процесів у шлунково-кишковому тракті. За умов недостатньої кількості вітаміну В₁₂ накопичується метилмалонова і пропіонова кислоти – аденозилкобаламін (другий активний кофермент вітаміну В₁₂) каталізує реакцію перетворення метилмалоніл-КоА в сукциніл-КоА. Це супроводжується розвитком фунікулярного мієлозу – жирова дистрофія нервових клітин і деміелінізація нервових волокон у задніх і бокових стовпах спинного мозку, що проявляються атаксією, парестезіями, парезами і паралічами.

Вітамін В₁₂ бере участь у синтезі нуклеїнових кислот, у вуглеводному обміні. Він відновлює рибонуклеозиди до відповідних дезокси-рибонуклеотидів.

Добова потреба дорослих у вітаміні В₁₂ – 3 мг, дітей – 0,3-3 мг. Основним джерелом вітаміну В₁₂ є м’ясо та риба.

15.2.7. Гіповітаміноз В₉

При недостатній кількості вітаміну В₉ (птероілглутамінової, або фолієвої кислоти) в організмі курчат, а також мавп та інших тварин порушується утворення еритроцитів, виникає мегалоцитарна анемія. Розвиток мегалоцитарної анемії пояснюється тим, що синтез гемоглобіну при недостатній кількості фолієвої кислоти менш загальмований, ніж процес утворення еритроцитів. У зв’язку з цим у крові з’являються еритроцити з високим вмістом гемоглобіну. Внаслідок чого колірний показник стає вищим за одиницю. В крові з’являються мегалоцитарні форми еритроцитів. Одночасно при дефіциті фолієвої кислоти відзначається лейкопенія та тромбоцитопенія.

У наш час відомо, що фолієва кислота активує синтез нуклеїнових кислот. Вона сприяє відновленню холіну і метіоніну в організмі. Однак остаточно патогенез розладів, які виникають при недостатній кількості фолієвої кислоти, не виявлений.

Добова потреба у вітаміні В₉ дорослих – 0,2 мг, дітей – 0,04-0,2 мг, вагітних і годуючих матерів – 0,6 мг. Фолієва кислота міститься в печінці, нирках, зелених листках рослин.

15.2.8. Гіповітаміноз В₃

Вітамін В₃ – пантотенова кислота. Гіповітаміноз В₃ виникає внаслідок порушення всмоктування пантотенової кислоти в кишечнику при надмірному руйнуванні її протеолітичними ферментами. У людини дефіцит пантотенової кислоти виявляється своєрідним синдромом «печінням у стопах», апатією, парестезією в руках, порушенням секретної функції шлунка. Описані порушення, пов’язані з тим, що пантотенова кислота входить до складу ацетилкоензиму А, який здійснює реакцію ацетилювання в окисному перетворенні піровиноградної кислоти. При дефіциті пантотенової кислоти відбувається розпад білків, жирів та вуглеводів. Внаслідок зменшення анаболічних процесів виникають трофічні розлади.

Пантотенова кислота широко розповсюджена в природі, вона зна-ходиться у всіх тканинах як тваринного, так і рослинного походження: печінка, яйця, дріжджі, зелених листках рослин, а також багато її в матковому молоці бджіл (до 50 мг %).

Добова потреба вітаміну В₃ дорослої людини – близько 10 мг.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 592 | Нарушение авторских прав