Обов’язки лікувально-профілактичного закладу.
Лікувально-профілактичний заклад укладає договір із роботодавцем про проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
На підставі статті 191 КЗпП всі особи віком до 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду й надалі, до досягнення 21 року, підлягають щорічному обов'язковому медичному огляду.
ЛПЗ видає наказ про створення комісії для проведення медоглядів із визначенням часу, місця їх проведення, переліку лікарів, обсягів лабораторних, функціональних та інших досліджень відповідно до Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.
ЛПЗ залучає до проведення медичних оглядів лікарів, що мають підготовку з професійної патології та обізнані з умовами праці працівників, особливостями виробництва та шкідливими факторами виробничого середовища, їх гігієнічною оцінкою й можливою професійною патологією на цій ділянці, у цеху, на виробництві.
Крім того, ЛПЗ визначає як щодо кожного працівника, так і щодо професійних груп оздоровчі заходи (рекомендації), до яких належать: динамічне обстеження та лікування, реабілітація, диспансерний контроль за станом здоров’я працівників із груп ризику, тимчасове переведення за станом здоров’я на іншу роботу, направлення на медико-соціальну експертну комісію, військово-лікарську комісію тощо.
ЛПЗ ухвалює рішення щодо профпридатності працівника, про що робиться запис у Картці працівника.
На практиці чимало трудових спорів виникає на підприємствах у разі подання працівником медичного висновку про неможливість продовження роботи на займаній посаді (виконуваній роботі) внаслідок виявленого в нього профзахворювання або за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконуваної роботи.
У такому випадку роботодавець повинен ухвалити рішення щодо переведення працівника за його згодою на іншу посаду або роботу, де, відповідно до медичного висновку, він може продовжити виконувати роботу (за наявності на підприємстві вакансії або якщо таку вакансію можна створити). Якщо цього зробити не можна, роботодавець має звільнити працівника із дотриманням вимог трудового законодавства (п. 2 ст. 40 КЗпП).
У разі такого звільнення (за станом здоров'я) на підставі статті 44 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав
|