АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей та підлітків, визначення групи здоров’я та фізичного розвитку.

Прочитайте:
  1. B. Індекс бактерій групи кишкової палички.
  2. D. рН середовища
  3. I. Организационно-методический раздел
  4. II.Методи діагностики інфекції під час вагітності
  5. III етап. Дослідження причин труднощів адаптації в дітей «контрольної групи»
  6. III. Учебно-методическое и информационное обеспечение лекционных занятий
  7. III. Хімічні методи.
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  10. V етап м/с обстеження – оцінка результатів м/с втручань та їх корекція

Вивчення стану здоров’я є з одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей і підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров’я людини, стійкість її організму до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя.

Нині у повсякденній діяльності санітарних лікарів, лікарів загальноосвітніх навчальних закладів, лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики та сімейних лікарів використовуються наступні критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків:

· Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

· Рівень функціонального стану основних систем організму.

· Ступінь опірності організму несприятливому впливу чинників навколишнього середовища.

· Рівень нервово-психічного і фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей і підлітків за групами здоров’я. Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я – Здорові діти і підлітки з гармонійним розвитком та рівнем розвитку функціональних систем організму, що відповідає вікові.

Друга група здоров’я – Здорові діти і підлітки, що мають функціональні та деякі морфологічнівідхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань, тобто часто і тривало хворіють.

Третя група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я – Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функціональними можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров’я дозволяє виявити осіб, які мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити, на цій підставі, комплекс заходів з питань охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики виникнення хронічних захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей і підлітків, які відносяться до другої групи здоров’я (діти – реконвалесценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями з боку серцево-судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).

Про ступінь опірності (резистентності) організму судять за даними щодо кількості захворювань з тимчасовою втратою працездатності і загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х-хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової оболонки щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лужної і кислої фосфатаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрогенази у слині, ступінь бактерицидності шкіри тощо).

Оцінка функціонального стану організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою спеціальних функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба Летунова, степ-тест (РWС170) тощо).

Серед чинників, що формують здоров’я та справляють найбільш суттєвий вплив на процеси розвитку організму, який росте, виділяють сприятливі (або оздоровчі) та несприятливі (або фактори ризику) чинники.

До числа сприятливих чинників відносять:

· раціональний режим добової діяльності;

· адекватне та збалансоване харчування;

· відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам;

· оптимальний руховий режим;

· загартовування;

· наявність гігієнічних навичок та здоровий спосіб життя.

 

До числа несприятливих чинників належать:

· порушення режиму дня та навчально-виховного процесу;

· недоліки в організації харчування;

· порушення гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної, позанавчальної та трудової діяльності;

· недостатня або надлишкова рухова активність;

· несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі;

· відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.

 

Визначення комплексу сприятливих та несприятливих чинників, що впливають на здоров’я учнів, надає можливість розробити, науково-обгрунтувати та запровадити систему (концепцію) управління станом здоров’я дітей і підлітків.

У сучасній системі управління станом здоров’я дитячих та підліткових колективів, що схематично наведена на мал. 38.2, окремо слід відзначити 4 основних блоки: 1 блок – отримання статистичної інформації про стан здоров’я дитячих та підліткових колективів за даними проведення щорічних медичних оглядів; 2 блок – установлення причинно-наслідкового зв’язку між провідними чинниками, що формують здоров’я; 3 блок – здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду в дитячих та підліткових установах на підставі існуючих гігієнічних норм і правил; 4 блок – розробка комплексу профілактичних заходів та їх реалізація шляхом цілеспрямованого впливу як на організм, так і на довкілля.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1244 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)