АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієнічні вимоги до улаштування, обєднання та експлуатації радіологічного відділення лікарні.

Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоровя та захворювання, профілактика).

Лазерне випромінювання (ЛВ) - особливий вид електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,1-1000 мкм.

Основними фізичними величинами, що характеризують лазерне випромінювання, є:

• довжина хвилі λ, мкм;

• енергетична освітленість (густина потужності Wi), Вт/см* - відношення потоку випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;

• енергетична експозиція Н, Дж/см² - відношення енергії випромінювання, що падає на ділянку поверхні, яка розглядається, до площі цієї ділянки;

• тривалість імпульсу і, с;

• тривалість впливу t, с — час впливу лазерного випромінювання на людину протягом робочої зміни;

• частота повторення імпульсів fi, Гц - кількість імпульсів за 1 с.

За характером генерації випромінювання лазери діляться на імпульсні (тривалість випромінювання 0,25 с) і безперервної дії.

При дії прямих променів на організм людини можливий розвиток так званих первинних і вторинних біологічних ефектів. Первинні ефекти - це органічні зміни, що виникають безпосередньо в тканинах, які опромінюються; вторинні ~ неспецифічні зміни, що виникають в організмі у відповідь на опромінювання.

Органами-мішенями для лазерного випромінювання є шкіра й очі. Лазерне випромінювання оптичної і ближньої інфрачервоної зон спектра при потраплянні в орган зору досягає сітківки, а випромінювання ультрафіолетової і дальньої інфрачервоної зон спектра поглинається кон'юнктивою, рогівкою, кришталиком.

У механізмі дії характерними є органічні зміни тканин безпосередньо в місці опромінення і неспецифічні зміни в усьому організмі у вигляді різноманітних функціональних порушень рефлекторного характеру. Ця дія обумовлена тепловим, механічним й електрохімічним ефектом. Опромінення шкіри лазерною енергією може також призвести до утворення пухлин. При передозуванні лазерних променів настають функціональні зміни ЦНС, серцево-судинної, ендокринної системи, зростає втомленість, з'являється головний біль, роздратованість, порушується сон. Місцева дія лазерного випромінювання на орган зору спричинює тимчасову втрату зору, а в разі опіку – незворотню сліпоту.

У хірургії бактерицидна дія і коагуляційні властивості лазера дали змогу застосувати його під час операції на травному каналі, паренхіматозних органах, нейрохірургічних операцій, у хворих із підвищеною кровоточивістю. Використовують як скальпель у хірургії при операціях на сітківці.

Профілактика несприятливого впливу лазерного випромінювання повинна базуватись на нормативних документах, що регламентують величини гранично допустимих рівнів і концентрацій усіх виробничих чинників. Профілактика несприятливої дії лазерного випромінювання передбачає загальні та індивідувальні заходи. До загальних колективних заходів належать організаційні, інженерно-технічні, планувальні та санітарно-гігієнічні. З метою створення безпечних умов праці потрібне окреме приміщення для розміщення лазерної апаратури з відповідною припливно-відпливною вентиляцією, звукоізоляцією та екрануванням пучка променя. До заходів індивідуального захисту належать окуляри, щитки, маски зі спектрильно-селективною прозорістю і спеціальний захисний одяг, халати та рукавички.

Гігієнічні вимоги до улаштування, обєднання та експлуатації радіологічного відділення лікарні.

Є 6 типів радіологічних відділень: рентгенологічне, дистанційної променевої терапії, променевої терапії закритими радіоактивними речовинами, променевої терапії відкритими радоактивними речовинами, діагностичного з використанням відкритих радіоактивних речовин, змішанні відділення.

Запобігання найближчим і віддаленим несприятливим наслідкам, пов’язаним з дією іонізуючих випромінювань на персонал радіологічних відділень, потребує цілеспрямованого здійснення СЕС запобіжного нагляду, а від персоналу – збереження обгрунтованих офіційних правил експлуатації радіологічної апаратури. Кожне радіологічне відділення повинно мати спеціальний санітарний паспорт, складений разом із органами санітарного нагляду і зареєстрований МВС. Радіологічні відділення інших типів: у радіологічних відділеннях використовують не лише закриті (рентгенівські апарати, у-випромінювачі, в-трони), а й відкриті джерела іонізуючих випромінювань. Тому гігієнічні вимоги до їхнього облаштування в експлуатації повинні бути спрямовані на запобігання як зовнішньому, так і внутрішньому опроміненню. Ці відділення розташовують в ізольованій прибудові до головного корпусу або в окремому будинку. Їхнє внутрішнє планування передбачає 4 ізольовані групи приміщень: для діагностики відкритими джерелами іонізуючих випромінювань, променевої терапії відкритими і закритими радіоактивними речовинам, дистанційної променевої терапії. Гігієнічні вимоги до будівництва та експлуатації рентгендіагностичних відділень пов’язані з потребою забезпечити радіаційну безпеку персоналові, який обслуговує людей, котрі перебувають у суміжних приміщеннях, куди може проникнути рентгенівське випромінювання. Рентгендіагностичне відділення розміщують на першому поверсі головного корпусу в торці будинку або в спеціальній прибудові до нього. Діагностичний кабінет відділення складається з процедурної, кімнати управління і фотолабораторії, розташованих біля неї. Крім того, до його приміщень належить кабінет лікаря, кабіна для роздягання хворого, кабіна з кушеткою, кімната чекання. Для захисту суміжних із процедурною приміщень від рентгенівського опромінення використовують стаціонарні захисні пристрої: стіни, перекриття, перегородки, оглядові вікна з про свинцьованого скла. Унаслідок дії іонізуючої радіації у повітрі процедурної утворюється озон і азоту оксиди. Тому процедурна має бути обладнана припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну від 4-5 до 6-10. Світловий коефіцієнт у кабінеті повинен знаходитися у межах не менше 1: 10 Для створення радіаційної безпеки обслуговуючого персоналу істотне значення має раціональне використання захисних засобів типу екранів. Індивідуальний захист: велика і мала пересувні захисні ширми, запона із про свинцьованої гуми, що захищає ноги рентгенолога, нагрудний фартух і захисні рукавиці з того самого матеріалу. Персонал повинен суворо дотримуватись вимог спеціальних правил стосовно місця розташування під час процедур, часу перебування на робочому місці, використання засобів індивідуального захисту тощо. Під час проведення діагностичних (терапевтичних) процедур персонал зобов’язаний забезпечити пацієнта відповідними засобами індивідуального захисту ділянок тіла, які не опромінюються.

Задача 1

Допустима кількість годин:

- Молодші класи – 24 год

- Середні – 30 – 36 год

- Старші – 36 год

Тривалість уроків:

- 1 клас – 35 хв

- 2 – 4 клас – 40 хв

- 5 – 12 клас – 45 хв

Кількість годин для молодших та старших класів перевищує допустиму. Тривалість уроків не відповідає віковим нормам. Математика та українська мова не можуть бути першими уроками. Отже, розклад занять не відповідає гігієнічним нормам.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Робочий тиждень для учнів 1 класу протягом навчального року має передбачати встанов­лення додаткового розвантажувального дня (четвер), до розкладу якого не вводяться предмети, які потребують значного розумового напруження (математика, мовні предмети тощо).

Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на.відкритому повітрі та їх харчування.

Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки та спеціальну гімнастику для очей.

Задача 2

D =

D –доза

D = = 0, 004032 Р

Переопромінення немає.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1001 | Нарушение авторских прав