АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вимоги до миття їдальні і кухонної посуду

На харчоблоці не дозволяється проводити миття їдальні посуду, приладів з відділень.

При експедиції харчоблока має бути виділено приміщення миття і збереження кухонної посуду з відділень (термоса, каструлі, відра тощо. п.). У цьому вся приміщенні забороняється миття і збереження кухонної посуду харчоблока, і навіть посуду з інфекційних відділень.

За відсутності умов миття і збереження кухонної посуду на харчоблоці, кухонна посуд із відділень повинна оброблятися і зберігатися в буфетах.

У таких випадках в мийної буфетних відділень слід установити ванна затверджених типорозмірів і зовсім виділено місце для зберігання кухонної посуду.

У складської групі приміщень харчоблока має бути передбачено приміщення миття зворотному тари, контейнерів, візків транспортування, обладнане трапом з бортиком, заввишки щонайменше 30 див, з підведенням гарячої і холодної води через змішувачі.

Режим миття кухонної посуду:

Каструлі, відра, термоси очищають від залишків їжі і миють гарячою водою (50° С) з додаванням дозволених мийних засобів. Потім обполіскують гарячою водою не нижче65°С.

>Мочалки миття посуду і ганчір'я для протирання столів після закінчення збирання кип'ятять протягом 15 хвилин чизамачивают в 0,5%осветленном розчині хлорному вапну чи 1% розчині хлораміну на 60 хвилин, потім сушать і бережуть у спеціально виділеному місці.

>Уборочний матеріал після миття статей заливають 0,5%осветленним розчином хлорному вапну чи 1% розчином хлораміну на 60 хвилин, у тому відрі, яке порання, далі прополіскують у воді й сушать.

Залишки їжі знезаражують методом кип'ятіння протягом 15 хвилин від часу закипання чи засинають сухий хлорним вапном, сухий вапномбелильнойтермостойкой.

Після кожної роздачі їжі виробляють ретельну збирання буфетною та їдальнею із застосуванням розчинівдезинфецирующих коштів.

Щотижня із застосуванням миючих ідезинфецирующих коштів проводиться миття стін, освітлювальної арматури, очищення шибок від пилу й кіптяви.

Для дезінфекції приміщень (статей, стін, дверей тощо.) застосовується 1%осветленний розчин хлорному вапну чи 0,5% розчин хлораміну.

Весь збиральний інвентар може бутипромаркирован.Ветошь, миючі ідезинфецирующие гроші мають зберігатися в промаркованих ємностях, в спеціально відведених місцях.

Для транспортування готової їжі в буфетні відділення лікарні використовують термоси,тележки-термоси,мармитние візки чи щільнозакривающуюся кришками посуд.

Категорично забороняється використання на харчоблоці й у буфетних відділеннях емальованому посуду (відер, каструль) для перевезення і збереження готової їжі і продуктів харчування.

При транспортуванні готової їжі всередині лікувально-профілактичного заклади, з допомогою візків каструлі, відра, термоси мали бути зацікавленими щільно закриті кришками. Щодня, а разі забруднення і після кожної перевезення готової їжі, візки повинніпромиваться.

Транспортування хліба має здійснюватися в поліетиленових чи клейончастих мішках, зберігання хліба на яких немає дозволяється. Періодично мішки повинніпромиваться водою іпросушиваться. Допускається перевезення хліба на закритих кришкою ємностях (відрах, каструлях тощо.), не дозволяється використовуватиме цього тканинні мішки.

Транспорт, використовуваний для перевезення харчових продуктів готової їжі, забороняється використовуватиме іншого.

Приохлаждаемих камерах для відходів має бути передбачено безпечне місце за підведенням води та каналізації миття бачків.

У тамбурі туалету харчоблока має бути обладнано місце для забору й зливу води миття статей.

На харчоблоці має бути виділено приміщення для зберіганнямоющихся ідезинфецирующих коштів, прибирального інвентарю.Уборочний інвентар може бутипромаркирован, миючі ідезинфецирующие гроші мають зберігатися в маркованих ємностях.

>Спецодежда з харчоблока і буфетних відділень повинна стиратися в пралень. Забороняється прання одягу вдома й у приміщеннях харчоблока.

У відділеннях стаціонарів обладнують буфетні і столові.Буфетние в інфекційних, туберкульозних і шкірно-венерологічних відділеннях повинен мати два приміщення, розділених перегородкою: одне повідомляється з зовнішнім входом і призначається персоналу, що доносить готову їжу з кухні; інше – персоналу, відповідального за роздачу їжі.Передачу їжі вже з приміщення до іншого виробляють з вікна в перегородці.

>Буфетние в інфекційних відділеннях, які з боксів іполубоксов, може мати окремі приміщення миття і стерилізації їдальні і миття кухонної посуду.

У буфетних відділеннях має бути передбачено два роздільних приміщення (щонайменше 9 м²) і мийна посуду (щонайменше 6 м²) із установкою5-гнездной ванни.

>Раздачу готової їжі роблять у протягом 2 годин, що минули від її виготовлення й час доставки їжі у відділення.

Категорично забороняється залишати в буфетних залишки їжі після його роздачі хворим, і навіть змішувати харчові залишки зі свіжими стравами.

Приміщення буфетних при відділеннях лікарні мають забезпечуватися:

а) холодної та гарячої проточній водою; незалежно від наявності мережі гарячого водопостачання буфетні повинні прагнути бути обладнаніелектрокипятильниками безперервного дії;

б)двухсекционнимимоечними ванними, які підключаються до каналізації; сітками для ополіскування і сушіння посуду;

в)мармитной установкою чиелектроплитой для підігріву їжі;

р) шафами для зберігання їдальні посуду і приладів та для зберігання продуктів (хліб, сіль, цукор);

буд) столом з гігієнічним покриттям для роздачі їжі;

е) комплектом посуду з розрахунку одну хвору: одна глибока, дрібна, і десертна тарілки, виделка, ложки їдальня і чайна, гуртка, а дитячих відділеннях з запасом відповідно дотабелю оснащення;

е) баком для замочування чи кип'ятіння посуду;

ж) миючими і дезінфекційними засобами;

із) збиральним інвентарем (відра, ганчір'я, щітки тощо. п.) з маркіруванням «для буфетною».

>Раздачу їжі хворим виробляють буфетниці і чергові медичні сестри відділення (для лежачих хворих). Роздача їжі повинна перевірятися в халатах з маркіруванням «Для роздачі їжі». Контроль роздачі їжі відповідно до призначеними дієтами здійснює старша медична сестра. Не допускається до роздачі їжі молодший обслуга.

У місцях прийому передач й у відділеннях повинні прагнути бути вивішено списки дозволених (із їхніх граничного кількості) і заборонених передачі продуктів.

Щодня чергова медична сестра відділення повинна перевіряти дотримання правив і термінів зберігання продуктів харчування, які у холодильних відділеннях, в тумбочках хворих.

Передачі для хворих повинні передаватимуть уцелофанових пакетах із зазначеннямФ.И.О. хворого, дати передачі. При виявленні харчових продуктів із завершеним терміном зберігання, що зберігаються безцелофанових пакетів (в холодильниках) без вказівкиФ.И.О. хворого, і навіть наявні ознаки псування повинні вилучатися в харчові відходи. Про правила зберігання передач хворий має перебувати поінформований на час вступу у відділення.

У відділеннях черговими медсестрами має перевірятися відповідність переданих продуктів харчування дієті хворого, їх кількість, доброякісність.

Режим миття їдальні посуду:

а) механічне видалення залишків їжі щіткою чи дерев'яної лопаткою;

б) миття посуду щіткою у питній воді у 1-му гнізді, має температуру 50° С, з додаванням 1%тринатрийфосфата чи кальцинованої соди, 0,5% миючого кошти «Прогрес» чи інших мийних засобів, дозволених МОЗом СРСР;

в) знезаражування посуду методом кип'ятіння протягом 15 хвилин чи занурення у 2-ге гніздо за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорметила, 1%дихлор-1, 0,05% (понадуксусной кислоті)дезоксон1;

р) ополіскування посуду у третій гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С;

буд) просушування посуду на спеціальних полицях чи ґратах.

Режим миття скляній посуду:

а) механічна очищення;

б) миття із застосуванням які дозволяють мийних засобів знезаражування. У 1-е гніздо додають миючий ідезинфецирующее засіб.Обеззараживания посуду виробляють методом кип'ятіння протягом 15 хвилин чи занурення за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорантина, 1%дихлор1, 0,005% (понадуксусной кислоті)дезоксон1;

в) ополіскування посуду у 2-му гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С;

р) просушування посуду на спеціальних полицях чи ґратах.

Режим миття їдалень приладів:

а) механічна очищення;

б) миття із застосуванням дозволених мийних засобів знезаражування. У 1-е гніздо ванни додають миючий ідезинфецирующее кошти.Обеззараживание приладів здійснюють методом кип'ятіння протягом 15 хвилин,прокаливания протягом 2–3 хвилин чи занурення за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорантина, 1%дихлор1, 0,05%дезоксон1;

в) ополіскування приладів у11м гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С.

р) просушування приладів.

У їдалень передбачається 1,2 м² одне посадкове місце. Столові мають забезпечувати посадочними місцями 80% кількості ліжок туберкульозних лікарень, лікарень відновного лікування, психіатричних, шкірно-венерологічних стаціонарів, соціальній та післяпологових фізіологічних відділеннях; у решті лікарнях – 60% кількості ліжок.

Працівники харчоблоків і буфетних зобов'язані дотримуватися такі правила особистої гігієни:

– залишати верхній одяг, взуття, головного убору, особисті речі в гардеробної;

– до початку роботи старанно мити руки з милом, вдягати чисту санітарну одяг, підбирати волосся під ковпак чи хустку чи вдягати спеціальну сіточку для волосся;

– працювати у чистої санітарної одязі, змінювати її за мері забруднення;

– під час відвідання туалету знімати санітарну одяг в спеціально відведених місцях, після відвідин туалету старанно мити руки з милом;

– у разі ознак простудного захворювання чи кишкової дисфункції, і навітьнагноений, порізів, опіків повідомляти адміністрації, і звертатися до медичний заклад на лікування;

– повідомляти про випадках захворювань кишковими інфекціями у ній працівника;

– під час виготовлення страв, кулінарних виробів і кондитерських виробів знімати ювелірні прикраси, годинник, і інші биткі предмети, коротко стригти нігті і покривати їх лаком, не застібати спецодяг булавками;

– не курити й не їсти робочому місці (приймання їжі і паління дозволяються в спеціально відведеному приміщенні чи місці).

Щодня до початку зміни медпрацівник й інші відповідальні особи проводять огляд відкритих поверхонь тіла працівників на наявністьгнойничкових захворювань. Особи згнойничковими захворюваннями шкіри,нагноившимися порізами, опіками, саднами, ні з катарами верхніх дихальних шляхів до роботи у цих цехах не допускаються.

>Слесари, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними розробками виробничих та складських приміщеннях, працюють у цехах у чистій санітарної (або спеціального) одязі, переносять інструменти у спеціальних закритих ящиках. Під час проведення праць має бути забезпечене виняток забруднення сировини, напівфабрикатів та готовою продукції.

У приміщеннях харчоблока заборонена наявність комах (шкідливічленистоногие – таргани, мухи, руді домові мурахи, комарі, щурячі кліщі; шкідники запасів – жуки, метелики,сеноеди, кліщі та інших.) і розмноження гризунів (сірі і чорні пацюки, домові миші, полівки та інших.).

Для боротьби з комахами і гризунами використовуються сучасні й ефективні кошти, дозволені цих цілей органами і установами держсанепідслужби у порядку. Не рекомендується застосовувати для боротьби з мухами кошти типу липких стрічок і поверхонь.

Заходи з дезинсекції і дератизації проводяться постійно зростає і регулярно у порядку.

Методика, кратність й умови проведення дезинсекційних ідератизационних робіт регламентується гігієнічними вимогами, що висуваються до проведення дезінфекційних,дератизационних і дезінсекційних робіт.

Напищеблоках медичних закладів повинні проводиться заходи щодо попередження контамінаціїиерсиниями приміщень харчоблоків і готові страв.

(>псевдотуберкулез іиерсиниоз) люди – гостре інфекційне захворювання, що характеризується поразкою шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, печінці та інших органів, загальної інтоксикацією,екзантемой при пізньої діагностиці,рецедивирующим і затяжним течією. Збудникомиерсиниоза єYersiniaenterocolitica,псевдотуберкулеза –Yersiniapseudotuberculosis.

Заходи містять у собі контролю над:

– санітарним станом і змістом приміщень та устаткування, виділені на розбирання овочів;

– забезпеченням щоденної обробки миючими засобами устаткування й інвентарю, покликаного забезпечити первинної обробки овочів;

– правилами обробки їдальні посуду і маркіруванням інвентарю, використовуваного для готової їжі;

– ретельної обробкою овочів, виділені на приготування салатів чи видачі в цілому вигляді;

– очищенням, києм і зберіганням очищених овочів. Забороняється зберігання очищених овочів у холодній воді, особливо у холодильниках;

– києм фруктів, зокрема. цитрусових;

– дотриманням регламентованих термінів зберігання готових страв;

– санітарним станом і змістом складських приміщень, комор і овочесховищ припищеблоках: очищення і поточна дезинфекція сховищ овочів проводиться1%-ним розчином хлораміну перед кожним завезенням партій овочів.

Обов'язковим має бути контролю над чисельністю гризунів і своєчасністю проведеннядератизационних робіт переважають у всіх приміщеннях харчоблока і лише установи.

Заходи з попередженняобсемененностииерсиниями молока, м'яса, птахи, яєць включають контролю над:

– дотриманням правил збирання й переробки цих продуктів харчування, певних існуючими ГОСТами;

– якістю обробки конвеєра, інвентарю, устаткування, у якому здійснюється забій птахи;

– чистотою тари, використовуваної під час роботи в цехах й у доставки населенню (лотки, сітки для яєць): заміна застарілої, миття та обробка тари для тушок, одноразове використання тари для яєць;

– виконанням санітарно-гігієнічних правив і технологічних вимог роботи, загальними й інших інфекцій.

>Бактериологический контроль на забрудненістьиерсиниями готової продукції (яйця, тушки птахів, пастеризоване молоко, м'ясні продукти), устаткування й тари має здійснюватися при плановому обстеженні підприємств.

5,6 воєнка

3.Основи організації і проведення санітарного нагляду за харчуванням військ у польових умовах.

Харчування військ побудовано за чітко науковою основою.Проте раціональне харчування військ має багато особливостей і багато чим відрізняється від раціонального харчування цивільного населення.

Його мета: забезпечити наряду з іншими засобами зберігання боєздатності особового складу та високого рівня резистентності організму.

Військовослужбовці постачаються за нормами довольства або пайками. За останні роки норми воєнного часу наближені до норм мирного часу.

Розрізняють пайки:

3.1. Постійні (мирний час), в тому числі:

· основні (загальновійськова, матроська, офіцерська, курсантська, госпітальна та ін.);

· кліматичні (арктичні, тропічні, високогірні);

· додаткові (лікувально-профілактичні);

· спеціальні (для підводників, льотні та ін.).

3.2.Тимчасові (воєнний період):

· польові (котлові, групові, індивідуальні);

· бортові (авіаційні, морські, десантні);

· аварійні (НЗ, бортові, носимі);

· обмежені (групові, індивідуального користування, раціони виживання).

Інститутом харчової промисловості розроблені нові види концентратів таконсервів, розроблені нові консерванти, нові методи консервування (сублімація), розроблена рецептура швидкорозварюваних круп і блюд, рецептура виготовлення хліба сповільненого черствіння, хліба теплової стерилізації, тобто відпадає необхідність використовувати сухарі та галети.

Сухий пайок тому і неефективний, і користуватися ним можна тільки в обмежений період 3-5 днів. Таке обмеження зумовлене не його недостатньою калорійністю, а порушенням функції травлення, появою диспептичних розладів.Є і нові види пайків та продуктів; наприклад сіль - на 100 г її - 500 мг вітаміна С. Тут сода використовується як консервант, без неї втрата вітаміна С на протязі 3 місяців складає 52%, а з нею - 5%.

3.4. Заміна харчових продуктів в пайці та її термін (3 доби,

дозвіл нач.мед.служби).

3.5. Гігієнічна оцінка пайки виживання.

З великого набору сухих пайок зупинимося на пайці виживання. По калорійності і хімічному складу вона забезпечує обмін речовин,

який протікає без фізичної сили тобто забезпечує нормальний хід фізіологічних процесів і тільки, для виконання бойового завдання. Енергія черпається за рахунок використання запасів: спочатку - жирової клітковини, потім - інші запаси. Загальна калорійність 1000 калорій, тобто тільки для основного обміну, всі види діяльності здійснюються за рахунок особистих накопичень.

Людина поступово, природньо, втрачає вагу, виконуючи завдання. Ці пайки можуть використовуватись тимчасово.

3.6.Особливості харчування у польових умовах.

· можливі порушення режиму харчування, в т.ч. і у зв"язку з бойовою обстановкою;

· можлива кількісна недостатність харчування;

· проблема організації харчування в особливо важких умовах (великі пошкодження, повні, знищені запаси харчування, зупиняється повністю доставка продуктів, коли підрозділи працюють повністю відірваними від своєї частини, можливість ураження зброєю масового ушкодження РР, ОР та ін.

· менш широкий асортимент продуктів, особливо натуральних (виключені швидкопсуючі);

· часто використовуються концентрати або консерви;

· використовування трофейного продовольства;

· можливість виникнення харчових отруєнь;

3.7. Організація та контроль захарчуванням особового складу військ в польових умовах здійснюють:

· командир частини;

· зам.командира частини по тилу;

· начальник продовольчої служби;

· начальник медичної служби;

· начальник хімічної служби.

3.8. Організація роботи батальонного продовольчого пункту.

Основним підрозділом постачання продовольства у польових умовах є батальон. Силами і засобами господарчого відділення взводу постачання батальону розгортається батальонний продовольчий пункт (БПП).

На майданчику БПП /100х100/ гігієнічні вимоги до земельної ділянки ті ж плюс маскіровка та ін. особливості воєнного часу, розміщуються 4 похідні автоприцепні кухні, кип"ятильник типу ПНК-2 для приготування кип"ятку, 4 автомобіля для зберігання і перевезення встановленних запасів продовольства і води, а також для буксування кухонь.Похідні кухні розташовують в каркасних палатках (наметах).

Враховуючи швидкі темпи пересування військ і обмеженність часу для виготовлення їжі, на БПП бажано використовувати продукти, які не вимагають тривалої обробки: консерви, концентрати.

Для підрозділів, які знаходяться на передовій, виготовлена їжа, хліб, цукор, доставляються на ротні пункти роздочі, (звідки уже термосами гаряча їжа розноситься підносчиками (по 2 солдата) на передову.

3.9.Польові кухні бувають слідуючі./табл./

кухня польова КП-28 з довольства уже знята, але для польових виходів використовується.Сучасні кухні - КП-125М.

Ця кухня дозволяє готувати 3 блюда і гарячу воду. Розрахована вона на 125 чоловік (в основному використовується для мотострілкових частин). Працює на солярці або дровах.

КП-130 - кухня прицепна, вона має більш ефективну обігрівальну систему.

ПАК - 200 - польова автокухня з прицепом.

КА - 125М на основі ГАЗ-66, вона має плиту на прицепі, котли. На цій кухні можна виготовляти 7 блюд.

КДП - 30 - десантно- польова кухня.

ПП - 40 - переносна плита, можна приготувати їжу на 40 чоловік.

ПП - 12 - переносна плита на 1 відділення, використовувалась в Афганістані.

КТ - 40 - контейнер термічний для переноски їжі. Має 35 термосів, кожен на 12,5 л.

Польовий механізований хлібзавод ПМХЗ - цикл 55 хвилин. Повністю задовольняє дивізію хлібом (8 -10т.) за добу. Обслуговують його 5 чоловік.

Всі ці табельні засоби обтічної форми, без нерівностей, заглиблень, легко дезактивуються.

В польових умовах харчування буває котловим, самостійним (індивідуально-гуртовим) та змішаним. Харчування гуртовим методом обмежується в об'ємі батальона, а їжа готується для роти.

Деколи складаються умови, коли один або декілька чоловік готують собі їжу. При змішаному харчуванні 2 рази в день видається гаряча їжа,а в проміжках між ними вживаються раніше видані продукти.

3.10. Задачі медичної служби по організації санітарного

нагляду за харчуванням в польових умовах.

Медична служба повинна здійснювати санітарний нагляд за харчуванням, який включає:

а) контроль за кількісною і якісною повноцінністю харчування, оцінкою фактичного харчування особового складу;

б)контроль за доброякісністю харчових продуктів, технологією виготовлення та якістю готової їжі;

в)медичний нагляд за станом здоров'я працівників продовольчої служби і контроль за виконанням ними правил особистої гігієни;

г)організація заходів щодо профілактики гіповітамінозів (особливо А і С) та харчових отруєнь.

Медична служба здійснює чіткий контроль за рівнем забезпеченності організму вітаміном С і за заходами, які застосовуються для додаткової С-вітамінізації та її ефективністю. Шляхи забезпечення пайка достатньою кількістю вітамінів, особливо вітаміна С:

· контроль за дотриманням правил збереження овочів і фруктів, дотриманням правил кулінарної обробки (при неправильному збереженні та кулінарній обробці втрати вітаміну С - 15 -20 %).

· використовування раньої городини /зелені/

· дикоростучої зелені - С-вітаміноносіів (листки кропиви, щавеля, липи, голки хвойних дерев)

· добавка синтетичних препаратів.

д)розробку рекомендацій щодо покращення харчування військовослужбовців;

· медична служба повинна контролювати прийняті заходи захисту продуктів від зброї масового ураження;

· повинна проводити медичну експертизу харчових продуктів в польових умовах;

гігієнічне виховання особового складу військ.

3.11.Експертиза продовольства та води в польових умовах (слайд)

Медична експертиза продовольства проводиться, якщо:

· є випадки харчових отруєнь;

· виявлено псування продуктів;

· якщо заготівля продуктів проводиться на місці дислокації;

· при використанні трофейних харчових продуктів;

· при підозрі на зараження продуктів зброєю масового ураження.

Якщо експертиза проводиться у військовій частині, полку, санітарно-епідеміологічною лабораторією дивізії - вона називається санітарною експертизою, якщо вона проводиться у санітарно - епідеміологічних закладах армії та флоту,наприклад у армійському санітарно-епідеміологічному загоні окремого медичного батальона армії - ця експертиза називається гігієнічною.

1 етап розслідування на місці (слайд).

Він включає слідуючі питання:

· збирання інформаціі на місці;

· огляд місцевості та об'єкта;

· вимірювання рівня зараження РР та ОР;

· висновок кінцевий та попередній.

П етап - відбір продуктів на експертизу.

Ш етап - лабораторне дослідження всіма можливими методами.

1У етап - експертний висновок.

Медичній службі необхідно вирішити питання про можливість використовування харчових продуктів, які підлягали відповідній обробці: дезактивації, знезараженню або знешкодженню, в залежності від того, який фактор зброї масового ураження застосовувався.

Такі ж етапи характерні для експертизи води.

Можливі варіанти експертного висновку на етапах санітарної експертизи:

На 1 етапі - продукт можна споживати без обмежень;

· продукт в їжу не придатний, підлягає знищенню;

· продукт сумнівної якості, потребує лабораторного контролю.

На П етапі - продукт придатний для харчування особового складу (на протязі зазначених термінів споживання після ядерного вибуху);

· продукт не придатний для харчування, вимагає спеціальної обробки (наприклад дезактивації) або утилізації.

· продукт умовно придатний, можна вживати з обмеженнями (наприклад, розбавляється в раціоні продуктами незараженими).

3.12.Види лабораторних досліджень, які виконуються під час медичної експертизи в частинах і підрозділах медичною службою та засоби, які призначені для цих цілей.

1.Санітарно - токсикологічні (ВПХР, МВ, МПХЛ).

2.Радіометричні ДП-5, ІДМ-1с (дивізії);

РЛУ - 2, ДП -100 (арміі).

3.Санітарно - хімічні: ЛГ -1 (військова), ЛГ-2 (дивізія, армія).

4.Санітарно - бактеріологічні і вірусологічні - майно ВМЛ, ЛВ, ЛБ (арміі).

3.13. Особливості організації харчування в умовах використання противником ЗМУ (табл.)

Безпека харчування особового складу у зонах радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження забезпечується системою заходів, які здійснюються силами і засобами продовольчої служби.

Найбільш важливе з них - це створення запасів продовольства у захистній тарі та упаковці. Сюда відносяться: хліб уповільненого черствіння, у картонних ящиках з проклеєними стиками, хліб подовженого збереження у поліетиленових мішках, крупи, сухарі, макаронні вироби - у багатошарових паперових мішках, з вільними поліетиленовими вкладками, консервні банки у герметичних бляшаних банках та ін. продукти.

Другий важливий захід - укривання негерметично упакованого продовольства від зараження. Для цього використовують підземні споруди, закривають бурти продовольства брезентом, поліетиленом. перевозять у спеціалізованому транспорті та добре закритих машинах.

Не менш важливим являється вибір місця для БПП, дотримання правил приготування,роздачі та вживання їжі.

Вважається, якщо місцевістьзабруднена радіацією до рівня потужності дози, яка не перевищує 1 р/год - можна використовувати цю територію з деякими застереженнями. Якщо до 5 р/год, то їжа виготовляється в умовах, коли польова кухня розташовується під наметом,якщо більше 5 р/год, то ця ділянка, де буде кухня, дезактивується, а місцевість навкруги зволожується з тим, щоб не знімати пилу, який вміщує РР.

Вживати їжу можна на територіі, де потужність дози не вище 0,5 р/год, а взимку, якщо грунт покритий снігом,або в мокру погоду, коли грунт вологий - Їжу можна вживати і на території, де потужність дози до 5 р/год.

Рівні радіоактивного зараження продовольства і води, які не приводять до променевого зараження.

(витяжка з Директиви Д-16-71) (табл.)

· Вода, варена їжа, рідкі продукти (у казанку)--до 14 мр/год,

· Хліб (буханка) ----до 14 мр/год

· Риба (1 кг) ------до 14 мр/год

· консерви у банках (концентрати)----2,5 мр/год

· м'ясо (сире)---------2,5 мр/год

· сипучі продукти, сухофрукти-----8 мр/год

Це дані для першої доби після ядерного вибуху, якщо більше 30 діб - зменшується у 10 разів.

Медична служба повинна давати висновки про можливість розташування БПП, вона несе відповідальність за визначення ступеня зараження продуктів, визначення методу дезактивації, її якість і порядок використання продуктів у залежності від ступеня їх зараження.

Дезактивація заражених харчових продуктів у випадку, якщо є запаси незаражених продуктів, иможе бути проведена часом - затриманням на складах до зниження активності результатом природнього розпаду короткоживучих ізотопів.

В залежності від умов обстановки деколи можна провести змішування заражених і незаражених продуктів до такого стану, щоб рівень радіоактивного забруднення при цьому не перевищував допустимий.

У таких же випадках, коли немає у наявності незараженого продовольства, а бойова обстановка не дозволяє замінити заражені продукти, на складі з'єднань проводиться дезактивація слідуючим методом:

1.Видалення зараженого зовнішнього шару продукту (тверді жири, масло, сир) ножом - товщиною 2,5 - 3 мм, а м'яса - 6-8мм, а потім миють проточною водою.

2.Заміна зараженої тари чистою (перетарування зерна, муки, крупи, солі, цукру).Якщо сипучі продукти крім соліта цукру знаходяться у мішках, то у цих випадках заміна тари може бути проведена слідуючим чином:

а)поверхню мішків покропити водою або змочити водою за допомогою ганчір'я, після чого мішок розшивається.

б)поверхня мішків просочується або парафіном (розтопленим) або клейстером.При цьому з внутрішнього боку мішка утворюється твердий шар продукту завтовшки 7-10 мм.

в)може бути використаний полий циліндр без дна і покришки (він вставляється, мішок розшивається і відкидається заражений шар).

3.Обмивання окремих видів продовольства чистою водою (картопля, морква та ін.)

4.Обмивання зовнішньої поверхні тари водою, водяним розчином миючих засобів або дезактивуючим розчином. Усі види банок з консервами, бочки, у яких зберігається продовольство дезактивується шляхом 2-х та 3-х кратного обмивання водою за допомогою брандспойту або витирання ганчір'ям, змоченим водою, або дезактивуючим розчином.

Хліб, готова їжа,якщо вони підпали під радіаційне зараження - знищуються.

7. Розрізняють казармине та польове розташування військ. Для завдань медичної служби належить вибір ділянки під планування табору і оцінка перебування особового складу в польових спорудах. Нижче на наводимо методику контролю за перебуванням військовослужбовців у польових гарматизованих сховищах. Сховища – колективний засіб захисту військовослужбовців від несприятливих факторів у бойовій обстановці.

Сховище складається з основного приміщення задовжки 4-6м., завширшки 0,9-1,9м. і заввишки 1,6-22,1м. у середині сховища установлюють фільтровентиляції, агрегат, опалювальний прилад і побутове обладнання. За тим повітропостачання сховища поділять:

1. вентильовані,

2. регенерацією повітря

3. невентильовані

Фільтровентиляційне обладнання складається з фільтровентиляційного агрегату типу ФВА – 100 або ФВА – 50, повітрозабірного та захисного пристроїв, засобів герометизації – герметичних дверей у тамбурі й завіси в передтамбурі. Цей агрегат призначений для очищення повітря від найдрібніших частинок та радіоактивного пилу, що залишилися в ньому після проходження фільтра грубої очистки й сітчастого олійного фільтра, а також від отруйних речовин(ОР)та бактеріальних засобів і для подавання чистого повітря в сховища. Повітря очишчюється в фільтрах – поглиначах, що діють як протигазова коробка. Повітря подається у сховища повітропроводами за допомогою вентилятора з електричним або ручним проиладом. Для визначення умов перебування військовослужбовців у проектованих та діючих вентильовани сховищах можна використовувати такі формули:

Військові умови відбуваються в таких умовах:

1. Екстремальні умови

2. Військова гігієна

Польові жилища будуються по типових проектах, схемах на ділянках з сухим грунтом, поблизу води і доріг. На достатньому віддаленні від промислових об’єктів, на достатньому віддаленні від промислових об’єктів з розрахунком удобств охорони та оборони.

Особливості польового розміщення військ

1. На полігонах

2. Поквартирне

3. Змішане

Вимоги

· Чиста, щільна з доброю фільтрацією

· Сухою не затопленою

· Супіщаними, рівна до режиму 0,4-10%

· Добре провітреною і повернутої до південної сторони

· Живописний ліс і водойми

· Мати сприятливі умови для водопостачання

· Знаходитись вище місць забрудненої води

· З нівітряної сторони від забруднюючого об’єкту

· Розміщатись біля населеного пункту

· Достатньо за розмірами

Існує 4-ри способи польового розміщення.

1. В учбових центрах

2. Бивачне

3. Поквартирне

4. Змішане

В учбових центрах війська розміщені в спеціальних будівлях. Перш за все воно повинно бути близько до стаціонару, або до лагерів.

Особливості польового розміщення.

З гігієнічної точки зору польове розміщення має наступні особливості:

· Тимчасовий характер розміщення

· Зниження рівня комунального обслуговування

· Слабка охорона від надзвичайних ситуацій погодних умов

· Постійний контакт з землею

· Не постачання води і харчування

Тимчасовий характер польового розміщення обумовлений бойовою обстановкою, забороняється на тих місцях будувати будинки а також у тому районі. А також війська повинні дотримуватися особистої гігієни. При розміщенні в польових жилищах можуть складатися не приємні умови, які можуть сприяти виникненню багатьох інфекційним захворювань. Гігієнічна характеристика полягає в тому що повинен бути постійний контроль медичної служби, який складається з таких основних вимог:

1. Розміщення військ

2. Харчування

3. Водопостачання фізичний стан

4. Умови праці

5. Стан здоров’я

6. Масове перевезення

7. Очистка полю бою

8. Експертизу на радіоактивні речовини і бактерії

Вибір того чи іншого виду польового розміщення залежить від того яка погода і який сезон і скільки будівельного матеріалу.

Лагерні палатки

Установлюються на гніздах, які знаходяться над земльою на 0,6-0,7м. Навкруг гнізда виривають канаву для того щоб стікала вода. Підлога палатки переважно земляна на висоті 0,4-0,5м. Зимові палатки отоплюються переносними печами.

Для короткочасного перебування військ використовують шалаші з гілок, соломи, і інших матеріалів які попадаютьпід руки. Шалаші бувають двохскатні і конусні. Шалашами вигідно користуватися літом, але і зимою вони добре захищають від вітру і холоду.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 3300 | Нарушение авторских прав