АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміни з боку інших органів і систем.

Прочитайте:
  1. A.УЗД органів черевної порожнини.
  2. II. Доброякісні пухлин статевих органів, ендометріоз
  3. II.Захворювання черевної стінки і органів черевної порожнини
  4. XIX. Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини.
  5. XVIII. Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями грудної клітки та органів грудної порожнини.
  6. А.4.14.2. Лабораторні зміни: діагностика та диференціальна діагностика
  7. АНАТОМИЯ ИММУННОЙ И ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМ.
  8. Анатомо- фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.
  9. Аномалії розвитку жіночих статевих органів.
  10. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Серцево-судинна - ціаноз, тахікардія, зниження АТ. При тяжкій інтоксикації може розвинутись - колапс (Тο С падає нижче норми, слабість, обличчя бліде, холодний піт, кінцівки стають холодними, АТ падає, пульс ниткоподібний.

З боку нервової системи - безсоння, маячення, сплутана свідомість.

Травний канал - зниження або відсутність апетиту, спрага, блювання, метеоризм.

З боку нирок - олігоурія, гематурія, протеїнурія.

В периферичній крові - лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.

Рентгенологічне дослідження - характеризується рівномірно інтенсивною тінню.

Ускладнення: абсцес, гангрена легень, но рідше з боку інших органів (гепатит, нефрит, менінгіт, перикардит).

Лікування пневмоній:

1. Лікування стаціонарне із ліжковим режимом на період гарячки.

2. Дієтичні столи №10 або №15 з великою кількості рідини на період гарячки.

3. Етіотропне лікування. Антибіотики як тільки можна раніше, в оптимальному дозуванні, комбінуючи препарати (амоксицилін, доксициклін, цефтріаксон - усередину; цефалоспорин в/м або в/в; гентаміцин, амікоцин, тощо. Відміняють на 2-3 добу після нормалізації температури. При відсутності ефекту на 2-3 добу препарат змінюють. До лікування антибіотиками додають призначення сульфаніламідних препаратів.

4. Патогенетичне лікування:

- жарознижувальні препарати (аспірин, німесил) ;

- відхаркувальні препарати: бромгексин, мукалтин, термопсис;

- протикашльові препарати: лібексин, тусупрекс;

- бронхолітики (при значному бронхоспазмі);

- дезінтоксикаційна терапія - вживання великої кількості рідини або гемодез в/в крапельно;

- знеболювальна та протизапальна терапія - нестероїдні протизапальні засоби;

- вітамінотерапія;

- при необхідності серцево-судинні препарати та оксигенотерапія.

5. Дихальна гімнастика, масаж грудної клітки.

6. Відволікаюча терапія.

7. Фізіотерапія після нормалізації температури.

Прогноз.

При своєчасній і правильній терапії, відсутності ускладнень прогноз захворювання сприятливий. Пневмонія у легкій і середньо тяжкій формах здебільшого через 3-4 тижні завершується одужанням. При тяжких формах пневмонії порушення вентиляції легень, зміни в імунній системі, морфології більш виражені, що вимагає подальшого реабілітаційного лікування. Метою реабілітації є повне відновлення функціональної здатності органів дихання і повернення людини до повноцінного життя.

Профілактика пневмоній:

· загальне загартування організму;

· заняття фізичною культурою;

· попередження переохолодження;

· своєчасне лікування вогнища гострої та хронічної інфекції в організмі;

· дотримування правил гігієни праці;

· профілактика грипу;

· пацієнти, які перенесли гостру пневмонію, перебувають протягом року під «Д» наглядом.

Особливості догляду за пацієнтами:

· протягом всього гарячкового періоду пацієнт має дотримуватись суворого постільного режиму (при тяжкому перебігу – цілодобовийнагляд персоналу );

· чітко виконувати всі призначення лікаря;

· їжа -напіврідка, годують невеликими порціями, частіше, ніж звичайно ;

· медична сестра слідкує за загальним станом пацієнта;

· при гарячці необхідно ретельно спостерігати і спостерігати за пацієнтами («догляд за пацієнтами на гарячку»);

· пацієнта потрібно повертати на боки;

· для пацієнтів з задишкою і для осіб похилого віку встановлюють підголовни;

· змінювати натільну і постільну білизну;

· кімната повинна бути теплою і добре провітрена; провітрюючи палату не можна робити протягів, пацієнта треба вкрити ковдрою, а голову рушником;

· роблять вологе прибирання палати;

· пацієнту потрібно вчасно подавати судно чи сечоприймач;

· у разі запорів - ставити очисну клізму;

· підмивати пацієнт, особливо після дефекації;

· відкриті частини тіла потрібно мити теплою водою щодня ранком та ввечері, а руки кожного разу перед прийманням їжі і при забрудненні, особливо після випорожнення;

· медична сестра доглядаючи за пацієнтом повинна знати про те, що можуть виникнути ускладнення - токсико-інфекційний шок, колапс,марення, галюцинації тощо.

 

 

Сухий та ексудативний плеврити.

Плеврит – це запалення плеври.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 435 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)