 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ЛР і ЛРС, які містять каротиноїди.
Плоди обліпихи – Fructus Ніpрóphaës Обліпиха крушиновидна — Ніpрóphaë rhamnóides род. маслинкові – Elaeagnaceae. Облепиха крушиновидная; назва походить від латинізованої грецької назви hірроs — кінь і phaos — блиск; латин. rhamnos — назва колючого чагарнику й oides — подібний.
Рослина. Кущ або невелике, заввишки до 6 м, дерево. Дводомна рослина з колючими, вкритими сірою корою гілками. Листки чергові, вузькі, лінійні або лінійно-ланцетні, майже сидячі, зверху темно-зелені, зісподу сріблясті. Квітки дрібні, розвиваються на пагонах минулого року, одностатеві, буруваті. Чоловічі квітки зібрані в суцвіття у вигляді короткого колоса, який на верхівці переходить у китицю; жіночі — у китицевих суцвіттях Плід. — овальна або майже куляста соковита несправжня кістянка завдовжки 4—12 мм з короткою плодоніжкою, жовтого, жовтогарячого або жовтогарячо-червоного кольору, солодкувато-кислого, смаку з характерним запахом, що нагадує ананасний. Насінина гладка, блискуча, з поздовжньою борозенкою, брунатна або майже чорна. Цвіте у квітні-червні, плоди достигають у вересні-жовтні. Поширення. У дикому вигляді в Україні росте в дельті Дунаю. Культивується у південно-західних районах. Заготівля. Плоди збирають у стадії повної стиглості, обриваючи їх спеціальним дротяним пінцетом, а після настання морозів їх струшують на підстелений під кущ брезент або іншу тканину. Хімічний склад сировини. М'якуш плодів обліпихи містить жирну олію, до складу якої входять фосфоліпіди, каротиноїди;вітаміни В1, В2, С, К, Е, нікотинову кислоту, інозит, фолієву кислоту; флавоноїди. Жирна олія (12,5%),яку одержують з насіння, містить повний набір жиророзчинних вітамінів. Біологічна дія та застосування. Обліпихова оліята супозиторії з нею мають протизапальні, бактерицидні, епітелізуючі, гранулюючі та знеболювальні властивості. Лікарські засоби. У медичній практиці використовують комбіновані препарати, які містять у своєму складі обліпихову олію: олазоль, гіпозоль і пластинки облекол, лікувальний косметичний крем «Таліта». Є відомості про ефективне лікування обліпиховою олією хворих на атеросклероз. Плоди обліпихи широко використовуються в лікувально-дієтичному харчуванні при виразковій хворобі шлунка, гіпо- та авітамінозах.
Квітки нагідок - Flores Calendulae Нагідки лікарські - Calendula officinalis Айстрові - Аsteraceae
Однорічна трав’яниста рослина зі своєрідним запахом. Стебло прямостояче, розгалужене, висотою 30-60см, опушене короткими залозистими волосками. Листки чергові; нижні – видовжено-оберненояйцеподібні, черешкові, верхні – ланцетоподібні, сидячі. Квітки зібрані у верхівкові кошики діаметром до 5см. Крайові квітки язичкові, маточкові, довжиною 15-28мм, шириною 3-5мм, їз зігнутою. Серединні квітки зубчасті із 5-ти зубчастим віночком. Колір крайових квіток червонувато-жовтогарячий, жовтогарячий, яскраво- або блідо-жовтий; серединних - жовтувато-брунатний, жовтогарячий або жовтий. Запах слабкий ароматний. Смак солонувато – гіркий. Походить з Центральної та Південної Європи. На території України розводять як декоративну рослину, що часом дичавіє. Заготівля: Кошики нагідок без квітконоса збирають, коли вони вже повністю розкрились, у період горизонтального розсташування язичкових квіток.За сезон можна зібрати 10-20 разів. Сушіння: Підв'ялюють і сушать у затінку на вільному повітрі або у провітрюваному приміщенні, штучне сушіння при Т=40-45 С.
Діючі речовини: Каротиноїди - 3%, флавоноїди, ефірну олію, сапоніни, гіркі речовини, дубильні речовини, слиз, вітамін С, Застосування: Протизапальна, бактерицидна, ранозагоювальна, спазмолітична, гіпотензивна, кардіотонічна. Підвищує секреторну і видільну функцію печінки, зменшує концентрацію білірубіну й холестерину в жовчі. Входить до складу збору „Елєкасол”, препарату „Карофілен”, „Ротокан”, настойка, мазь.
Плоди горобини – Fructus Sorbi Горобина звичайна – Sorbus aucuparia Род. розові – Rosaceae
Рослина. Кущ або дерево з сірою гладкою корою. Листя чергові непарноперисті, з верхнього боку темно – зелені, зісподу сизі. Листочки довгасті або видовжено – ланцетні, пильчасті. Квіти двостатеві, правильні, білі в щиткоподібному суцвітті. Плоди – несправжні, яблукоподібні, кулясті або овально – кулясті з чашечкою, яка має 5 малопомітних зубчиків. У м’якоті знаходиться від 2 до 7 серповиднозігнутих червонувато – бурих насінин. Колір плодів яскраво – червоний, жовтогарячо – червоний, запах слабкий, смак кислувато – гіркий. Поширення. В лісовій та лісостеповій зонах України. Вирощується також як промислова та декоративна рослина. Заготівля. Вересень – жовтень місяць у період повного достигання до перших морозів. Плоди знімають цілими гронами, звільняють від плодоніжок, підвялюють при 400 кілька годин, а потім сушать в духовках або сушарках при 600. При заготівлі забороняється відламувати гілки. Хімічний склад сировини: Плоди горобини – полівітамінна сировина. Містить каротиноїди, фолієву кислоту, вітамін С, К,Е, кислоти, цукри, пектинові речовини, мінеральні солі. Біологічна дія та застосування. Плоди використовуються як полівітамамінний засіб, сечогінний, жовчогінний, послаблюючий, кровоспинний, естрогенний засіб. Препарати з горобини застосовуються при атеросклерозі. Плоди входять в склад зборів.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1361 | Нарушение авторских прав |
