АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Три класифікації

Прочитайте:
  1. Вікові класифікації життя людини
  2. Даними клінічної класифікації за стадіями.
  3. КЛАСИФІКАЦІЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ (АГ).
  4. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів
  5. Класифікації патологічних станів при яких може формуватися НС.
  6. Класифікація ВООЗ (1999) та Експертного комітету з діагностики та класифікації цукрового діабету (2002)
  7. Клінічно для серцевої недостатності ІІБ стадії згідно класифікації
  8. Них не являється істиною пухлиною і згідно класифікації ВОЗ розглядається серед пухлиноподібних процесів.
  9. Основою робочої клінічної класифікації ГН у дітей в Україні є прийнята в 1976 р. у м. Вінниці класифікація первинного ГН.
  10. Основою робочої клінічної класифікації НС у дітей в Україні є прийнята в 1976 р. у Вінниці класифікація первинного ГН.

ВІТАМІНИ

План лекції:

  1. Вітаміни – як біологічно – активні речовини.
  2. Види класифікацій вітамінів.
  3. Провітаміни, вітаміноподібні речовини, антивітаміни.
  4. Фізико - хімічні властивості вітамінів.
  5. Заготівля, сушіння, зберігання ЛРС, яка містить вітаміни.
  6. Застосування в медицині вітамінів.
  7. ЛРС, які містять вітамін С.
  8. ЛРС, які містять каротиноїди.
  9. ЛРС, які містять вітамін К.
  10. ЛРС, які містять вітамін Р.

 

Вітаміни (лат.vita – життя, amin- азот) - це низькомолекулярні високоактивніорганічні сполуки, різноманітної хімічної структури, які необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів.

Найчастіше вітаміни входять до складу ферментів (як коферменти), що виконують роль каталізаторів біохімічних процесів в організмі людини та тварини. Порівняно з основними речовинами (білками, вуглеводами, жирами) організм потребує незначну кількість вітамінів. Добова потреба у вітамінах складає від мікрограмів до десятків міліграмів. Але їх недостатня кількість (гіповітаміноз) зумовлює порушення обміну речовин, а відсутність (авітаміноз) приводить до тяжких захворювань (наприклад, цинга, рахіт,поліневрити,кровотечі). Пошуки вітамінів тривали довго. Давно було відомо, що в їжі людини мають бути певні сполуки, що забезпечують нормальний обмін речовин, і ці сполуки містяться в свіжих рослинних продуктах.

Початок розвитку вітамінології покладено російським лікарем Луніним в 1880 році, який відкрив наявність «додаткових «факторів у харчових продуктах.

Термін „ вітамін” запропонував у 1912 році польський вчений К.Функ, який вперше виділив із дріжджів кристалічну речовину, яка містила у своїй структурі аміногрупу. Пізніше з’ясувалось, що не всі вітаміни містять аміногрупу,однак назва закріпилася і поширилась. Вітаміни - речовини первинного біосинтезу рослин містяться у всіх рослинах земної кулі. Організм людини не синтезує вітамінів або синтезує в недостатній кількості. Синтезуються вітаміни переважно рослинами, тваринами та частково мікроорганізмами.

Три класифікації

І. Літерна- з відкриття окремих вітамінів їх позначали великими літерами латинського алфавіту (А, В, С, D, тощо). Пізніше їх стали називали відповідно до їх біологічної ролі в організмі (вітамін Д - кальциферол регулює співвідношення Са і Р в кістках, вітамін Е - токоферол – підтримує репродуктивну здатність організму).

П. Хімічна класифікація:

1. Аліфатичного ряду (вітамін С. В15, В3, U)

2. Аліциклічного ряду (вітамін А, вітамін D)

3. Вітаміни ароматичного ряду (вітамін К)

4. Вітаміни гетероциклічного ряду (вітамін Е, вітамін РР, вітамін В6, В2, вітамін Н, фолієва кислота, вітамін В12)

Ш. По розчинності:

1. Водорозчинні -В1-тіамін, В2- рибофлавін, В3- пантотенова кислота, В6- пірідоксін, В9- фолієва кислота, В12- ціанокоболамін, РР- нікотинова кислота, С-аскорбінова кислота, Н- біотин, U- метилметіонінсульфонію хлорид.

2. Жиророзчинні – А, Е. D, К, F.

В природі існують сполуки, які в організмі людей та тварин перетворюються у вітаміни- це провітаміни. До них належать каротиноїди, що беруть участь у синтезі вітаміну А, фітостероли- попередники вітамінуД.

Крім вітамінів існують такі речовини як антивітаміни.. Антивітаміни - сполуки, близькі до вітамінів за хімічною будовою, але позбавлені біологічної активності. Потрапляючи в організм антивітаміни включаються в реакції обміну речовин і порушують їх хід. Це призводить до вітамінної недостатності. Наприклад, сульфаніламідні препарати - антагоністи n – аміно бензойної кислоти, аміноптерін і метотрексат (протипухлинні) – фолієвої кислоти.

Разом з вітамінами, в продуктах містяться БАР, дефіцит яких не призводить до захворювань. Ці речовини називають вітаміноподібними. До них відносяться:біофлавоноїди (вітамін Р), холін, інодин, ліпоєва, оротова, пангамова, n-амінобензойна кислота.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 452 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)