АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛАСИФІКАЦІЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ (АГ).

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З

АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ПРИ УРАЖЕННІ НИРОК

Інформація про розробників

Інститут нефрології АМН України

Тел. 512-64-74; 216-91-89.

Колесник М.О.-д.м.н., професор, директор Інституту

Дудар І.О.-д.м.н., керівник відділу еферентної терапії

Величко М.Б.-к.м.н., провідний науковий співробітник

ВСТУП.

Артеріальна гіпертензія(АГ) при ренопаренхімних захворюваннях – це стійке хронічне підвищення систолічного ≥140 мм. рт. ст. і/або дастолічного артеріального тиску (АТ) ≥90 мм. рт. ст. відноситься до вторинних (симптоматичних) ниркових гіпертензій вродженого або набутого характеру.

У пацієнтів з цілодобовим середнім АТ 90 та 107 мм рт.ст. рівень падіння ниркових функцій (швидкості клубочкової фільтрації) становив у першому випадку - 3,56 мл/хв/рік, у другому випадку - 4,10 мл/хв/рік. Відповідно було розраховано, що строгий контроль показників АТ міг гальмувати розвиток термінальної стадії ХНН на 1,24 роки. Максимальне збереження функції нирок, зменшення серцево- судинних захворювань та смертності можливе лише за умови зниження АТ нижче 130/80 мм.рт.ст. тому, рівень протеїнурії повинен завжди прийматися до уваги при визначенні цільового АТ. Пацієнти з протеїнурією £1г/добу повинні мати АТ крові £ 130/ 85 мм.рт.ст (середній АТ £ 100 мм.рт.ст); пацієнти з протеїнурією > 1г/добу повинні мати АТ £125/ 75 мм.рт.ст (середній артеріальний тиск £ 92 мм.рт.ст)[24].

Якщо за умови есенціальної АГ при АТ 140/90 мм. рт. ст. медикаментозне лікування може не призначатись за відсутності факторів ризику і клінічних проявів ураження органів-мішеней, то у хворих з ренопаренхімною гіпертензією гіпотензивні препарати необхідно призначати вже в разі м”якої гіпертензії – доведеного фактору прогресування захворювань нирок в напрямку хронічної ниркової недостатності.

КЛАСИФІКАЦІЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ (АГ).

За МКХ-Х:

І 12.0-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням нирок з нирковою недостатністю.

І 12.9-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням нирок без ниркової недостатності.

І 13.0-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і нирок з застійною серцевою недостатністю.

І 13.1-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і нирок з нирковою недостатністю.

І 13.2-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і нирок з застійною серцевою і нирковою недостатністю.

І 13.9-Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і нирок неуточнена.

І 15.0-Реноваскулярна гіпертензія.

І 15.1-Гіпертензія вторинна, щодо інших уражень нирок.

Класифікація АГ в залежності

від рівня артеріального тиску (ВООЗ, 1999), NHLBI (2003)

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав