АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи дослідження дихальної системи

Є такі методи: 1.спостереження; 2експерименту:а)морфо метричні,б)гістології,в)фізичні(визначення об’єму,тиску),г)хімічні(склад повітря,вміст газів),д)клінічні(пальпація,перкусія,аускультація,ендоскопія,рентгенографія)

4.Зовнішнє дихання. Механізм акту вдиху\видиху

Дихання - складний фізіологічний процес,у результаті якого проходить споживання кисню,утворення і виділення со2. Процес дихання поділ на 5 фаз: 1 фаза – зовнішнє дихання внаслідок якого відбувається обмін повітря між організмом та навк середовищем; 2га фаза – обмін газів у легенях між альвеолярним повітрям і венозною кровю капілярів малого кола кровообігу; 3тя фаза – транспорт газу кровю; 4 фаза – обмін газів між артер кров’ю капілярів великого кола кровообігу та клітинами тканин; 5 фаза – внутрішньоклітинне споживання кисню,утворення со2. Гальмуванняя або блокуванняя будь-якої фази викликає порушення дихання. Дихання починається 1ю фазою завдяки здійсненню таких процесів,як акт вдиху і видиху,які у організмі відбув із певною частотою і у відповідній послідовності(після вдиху наступає акт видиху)Під час вдиху дих.система заповнюється повітрям.Дихання регулюється дихальним центром,який розміщується у довгастому мозку. Механізм акту вдиху (інспірація):зумовлюється скороченням м’язів -вдихачів,скорочення яких відбувається під впливом імпульсів,які зароджуються у дих. центрі і через нерви поступають у м’язи-вдихачі (зовнішні міжреберні,діафрагма),м’язи вдихачі скорочуються одночасно,викликаючи піднімання ребер. Об’єм грудної порожнини під час вдиху збільшується у бокових напрямках. Одночасно їз скороченням зовнішніх міжреберних скорочується діафрагма,при цьому вона переміщується в сторону черевної порожнини.При скороченні діафрагма збільшує об’єм грудної порожнини.Створюється менший тиск на 28-38мм.рт.ст.(невеликий вакуум)За зміною положення ребер і діафрагми у наслідок створення нищого тиску повітря із навколишнього середовища із місця вищого тиску через дихальні шляхи заходить до альвеол.Повітря дих сист заповнює до того часу,поки не наступить вирівнювання тиску у грудній порожнині і легенях по відношення до навкол середовища. Під час вдиху\видиху активну функцію виконують м’язи вдихачі,а функція легенів є пасивна. При необхідності здійснення організмом посиленого акту вдиху скорочуються також допоміжні м’язи у яких 1точка прикріплення на ребрах,а інша на хребцях(підіймачі).,їх скорочення викликає ще більше піднімання ребер. Через 1-5сек після вдиху наступає акт видиху(експірація). Має 2 фази:1пасивна фаза – під час якої розслабляються м’язи вдихачі, 2га активна фаза – скорочуються м’язи випихачі(вн.міжреберні,черевної стінки). розслаблення зовн. міжреберних і скорочення вн міжреберних зумовлене опусканням ребер і грудної стінки,а розслаблення діафрагми і скорочення м’язів черевної стінки зумовлю переміщенням діафрагми у сторону грудної порожнини. виникає зменшення об’єму грудної порожнини,при цьому грудна стінка,діафгарма тиснуть на легені і в грудній клітці виникає виникає вищий тиск,ніж у навкол середовищі на 3-4мм рт ст.. в наслідок чого повітря із легень через дих шляхи виділяється у навколишнє середовище. Допоміжні м’язи видихачі –каудальний дорзальний зубчастий м’яз,поперековий м’яз гр. клітки.Значення діафрагми можна переконатись на апараті Дондерса. Пневмоторакс – порушення герметичності грудної клітки.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 679 | Нарушение авторских прав