АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція дихання.

Прочитайте:
  1. Будова органів дихання.
  2. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  3. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.
  4. Гомеостаз. Саморегуляція функцій – основний механізм підтримки гомеостазу
  5. Гуморальна регуляція болю
  6. Гуморальна регуляція дихання
  7. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові.
  8. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ.
  9. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій
  10. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.

Важливу роль у регуляції дихання відіграють аферентні шляхи,спрямовані у дихальний центр,через який здійснюється рефлекторне регулювання легеневої вентиляції.Розрізняють механо- і хеморецепторні рефлекси.Механо-реагують на розтягання під час вдиху. Гуморальна регуляція дихання:на фу-ння ДЦ впливає хім.склад крові.Постійний контроль за рО2 і рСО2 арт.крові здійснюють хеморецептори. Розрізняють периферичні хемо,які розміщені у судинах рефлексогенних зон,і центральні хемо-ри,фу-ю яких виконують нйрони ДЦ і деяких ділянок стовбура мозку.

Зміна дихання при мяз.роботі.

При фізичних навантаженнях в орг.тв. у мяз.тк.посилюються обмін реч.,інтенсивність окислювальних процесів,споживання пож.реч. і кисню та вентиляція легень і робота серця.У перші сек.фіз.навант.в орг-мі тв.знижується процент насичення арт.кров О2,в подальшому наступають зміни у частоті і глибині дихання, що покращує насичення крові киснем. При інтенсивному фіз.навант. через дефіцит кисню накопичується в орг-мі тв.велика к-ть недоокиснених реч.і виникає киснева недостатність.Надлишок кислот в крові викликає подразнення як переферичних так і центр.хморецепторів і відповідно викликає посилення частоти дихання і серцевої діяльноті.

15.Взаємозвязок дихання з кровообігом. Легені мають подвійну мережу капілярів. Живлення власне тканини легенів відбувається за рахунок судин великого кола кровообігу мають більшу площу у поперечному розрізі (приблизно на 80 %), ніж капіляри великого кола. Цих капілярів надзвичайно багато, але дещо менше, ніж капілярів великого кола (8—10 млрд відповідно). Через малий тиск крові спостерігається нерівномірність перфузії у різних відділах легень.

Дихання в умовах підвищенного і зниженого атм.тиску

Зниження атм.тиску повітря спостерігається у гірській місцевості.Величина атм.тиску повітря в горах залежить від їх висоти щодо рівня моря.У звязку із зменш.у горах величини атм.тиску повітря знижується і величина рО2 та рСО2 як в атм.,так і в альвеолярному повітрі,що проявляє свій вплив на інтенсивність газообміну в легенях різних видів тв. Підвищення атм.тиску відбувається при зануренні орг.у воду. В умовах підвищенного атм.тиску збільшується розчинність газів.

Вплив віку,рівня продуктивності та умов утримання тв.на дихання.

Встановлено, що частота дихання з віком у тварин знижується, а глибина – зростає; за цих умов споживання кисню та виділення вуглекислого газу в абсолютних величинах збільшується, а в розрахунку на 1 кг маси тіла – зменшується


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 509 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)