АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Артеріальна кровотеча.

Кров – рідка сполучна тканина, яка циркулює в судинній системі. Вона складається з плазми і форменних елементів.

Плазма: 90% води, в якій розчинені органічні речовини (білки, жири, вуглеводи) та неорганічні речовини (іони солей Na, K, Ca, ОН-). Концентрація солей в плазмі постійна – 0,9%.

Форменні елементи крові це:

- еритроцити: червоні клітини крові; без’ядерні; виконують функцію переносу О2 і частково СО2 за рахунок наявності гемоглобіну;

- лейкоцити: білі клітини крові; мають ядро; виконують функцію захисту організму від мікроорганізмів;

- тромбоцити: кров’яні пластинки; безбарвні; без’ядерні; легко руйнуються; приймають участь в захисті організму від крововтрати, так як при їх руйнуванні виділяється тромбопластин, що запускає механізм зсідання крові.

Артерії (грец. αρτηρια — жила) — кровоносні судини, що несуть збагачену киснем (артеріальну) кров від серця до всіх органів і тканин (лише легенева артерія несе венозну кров від серця до легень).

Великі артерії мають окремі назви. Від серця відходять легенева артерія та найбільша артерія тіла — аорта, вони послідовно поділяються на великі, середні, дрібні і, нарешті, найдрібніші артерії — артеріоли.

В залежності від діаметру артерії, в них змінюється будова стінки, тому виділяють три типи артерій: еластичного, м'язового і м'язово-еластичного типу. До артерій еластичного типу належать легеневий стовбур та аорта. До артерій м’язового типу належать органні артерії (ті які постачають кров до органів). До м'язово-еластичних артерій належать: сонна, підключична, клубова, черевний стовбур.

Кровотеча – це вихід крові із судин. В залежності від того, яка судина пошкоджена, розрізняють кровотечі: капілярні, венозні, артеріальні. В залежності від того, куди виливається кров, їх поділяють на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні кровотечі характеризуються витіканням крові в зовнішнє середовище. Найчастіше зовнішня кровотеча є явною, вона проходить через різні дефекти шкірного покриву. Внутрішні кровотечі – вихід крові в порожнину тіла, яка не сполучається з зовнішнім середовищем: плевральну, черевну, порожнину черепа, мозку, або в м’язи міжтканинного простору і жирову клітковину. Найчастіше причиною внутрішніх кровотеч є закрита травма органів, які знаходяться в даних порожнинах, а також судин в наслідок сильного удару, падіння з висоти, здавлення.

Артеріальна кровотеча є найбільш небезпечною внаслідок швидкої втрати крові, особливо при порушен­ні цілості великих судин. При пораненні аорти і великих артерій (сонної, підключичної, клубової та ін.) смерть настає дуже швидко в результаті масивної крововтрати. Артеріальна кровотеча характеризується швидким, у вигляді пульсуючої струмини, витіканням яскраво-чер­воної крові. Яскраво-червоний колір її пояснюється ви­соким вмістом кисню. Пов'язка швидко просочується кро­в'ю, притиснення артерії вище рани значно зменшує або спиняє кровотечу.

Перша допомога при артеріальній кровотечі.

В умовах подання першої допомоги можливе тільки тимчасове або попереднє зупинка кровотечі на період, необхідний для доставки потерпілого до лікувального закладу.

Найшвидший та доступний спосіб тимчасового зупинка артеріальної кровотечі - пальцеве притискування артерії до кістки вище (потоку крові) місця поранення.

1. Скронева артерія. її притискують одним пальцем до скроневої кістки спереду вушної раковини на 1-1,5см. від неї при кровоточивих ранах голови.

2. Нижньощелепну артерію притискують одним пальцем до кута нижньої щелепи при кровоточивих ранах на обличчі.

3. Сонна артерія. Цю артерію притискують нижче (ближче до серця) її поранення до шийних хребців. Потім накладають стискальну пов'язку, під яку на пошкоджену артерію підкладають щільний валик з бинта, стерильних серветок або вати.

4. Підключична артерія. її притискують до першого ребра в ямці над ключицею, коли кровоточива рана розташована високо на плечі, в області плечового суглобу або в пахвинній впадині.

5. Пахвинна артерія. її притискують до голівки плечової кістки, при рані в області середньої або нижньої третини плеча, для цього, опираючись одним пальцем на верхню поверхню плечового суглоба, іншими пальцями здавлюють артерію.

6. Плечову артерію притискують до плечової кістки з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м'яза, якщо рана розташована в нижній третині плеча або на передпліччі.

7. Променеву артерію притискують до підлягаючої кістки в області зап'ястка великого пальця при пошкодженні артерії кисті.

8. Стегнову артерію притискують в паховій ділянці до лобкової кістки таза шляхом

натиснення кулаком.

9. Підколінну артерію притискують в області підколінної ямки при рані гомілки або стопи, для чого великі пальці кладуть на передню поверхню колінного суглоба, а іншими притискують артерію до кістки.

10. Артерії тилу стопи можна притиснути до підлягаючих кісток стопи, а потім накласти стискальну пов'язку. При сильних кровотечах накласти джгут на ділянку гомілки.

Притискування артерій пальцем вимагає значних зусиль. Навіть фізично сильна і добре підготовлена людина може здійснювати його не більше 15 - 20 хвилин. Тому, зробивши пальцеве притискування судини, негайно накладіть джгут, закрутку або стерильну пов'язку. Імпровізованим джгутом може служити скручена хустка або ремінь.

Ніколи не використовуйте як закрутку ліску, капронову нитку, тонкий дріт. Ними можна перерізати м'які тканини.

Щоб через кілька днів на місці травми не утворилася інфікована рана, потрібно правильно обробити її в момент ушкодження. Рану можна промивати тільки 3% розчином перекису водню. Шкіру навколо рани можна протерти спиртом, горілкою, самогоном, йодом, кип'яченою водою з милом, не допускаючи влучення рідини в рану, тому що, потрапивши в рану, дія йоду або спирту викличе загибель живих клітин та утруднить загоєння. Перед накладанням пов'язки не кладіть на рану вату, тому що ватяні волокна присохнуть до поверхні рани і потім видаляти їх буде дуже складно. Перед обробкою рани треба вимити руки з милом і протерти їх спиртом.

Зупинка кровотечі.

1) За допомогою стискальної пов'язки (притиснути артерію пальцем; накласти стискальну пов’язку).

2) За допомогою закрутки (зав’язати вузол; закрутити за допомогою палички; закріпити паличку).

3) За допомогою згинання кінцівки.

4) За допомогою джгута. Джгут накладають вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг або м'яку прокладку з бинта. Накладають з такою силою, щоб зупинити кровотечу. Якщо джгут накладений недостатньо туго, то артеріальна кровотеча посилюється, оскільки здавлюються тільки вени, по яких здійснюється відтік крові з кінцівки. До джгута підкладають записку з точним зазначенням дати, часу (годин та хвилин) його накладання. Перетягнуту джгутом кінцівку тепло вкривають. Джгут варто тримати не більше 1.5 -2 годин. У тих випадках, коли з моменту накладання джгута пройшло 2 години, треба зробити пальцеве притиснення артерії, потім послабити джгут на 5 — 10 хвилин і знову накласти його вже вище попереднього місця.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1448 | Нарушение авторских прав