АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Найважливіші клінічні прояви ниркової недостатності: розлади діурезу, якісні зміни сечі, набряки, порушення кислотно-основної рівноваги, азотемія, анемія, артеріальна гіпертензія.

Прочитайте:
  1. E. - Порушення слиновиділення.
  2. E. - Порушення слиновиділення.
  3. II. Доброякісні пухлин статевих органів, ендометріоз
  4. А.Ситуаційні клінічні задачі
  5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників
  6. Алгоритми лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу на госпітальному етапі
  7. Аналіз ринкової рівноваги, її економічна сутність, наслідки відхилення від неї.
  8. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
  9. Аритмії зумовлені порушенням автоматизму.
  10. Аритмії зумовлені порушенням провідності міокарда.

Кількісні зміни сечі:

Поліурія – збільшення кількості сечі, виділеної за добу. Добовий діурез при цьому досягає 2 – 5 л, а іноді становить понад 10 л. Поліурія спостерігається не лише при урологічних захворюваннях (хронічний пієлонефрит, аденома передміхурової залози, ускладнена хронічною недостатністю нирок тощо), а й при цукровому та нецукровому діабетах. Вона буває й у здорових людей, які вживають велику кількість рідини.

Опсіурія- сповільнене, пізнє виділення великої кількості сечі (через добу і більше) після надмірного вживання рідини; спостерігається при гіперглікемії, недостатності серця, нирок та ін.

Олігурія - зменшення кількості сечі, що виділяється нирками (менше 500 мл на добу). Спостерігається при надмірному потовиділенні, проносі, блюванні, кровотечі, лихоманці, різкому обмеженні в раціоні рідини, а також у раз захворювань серця в стадії декомпенсації. Функція нирок не порушена, відносна густина сечі висока (норма 1,010 – 1,025). При урологічних захворюваннях олігурія є симптомом недостатності нирок, супроводжується низькою густиною сечі.

Анурія – відсутність сечі. Цей термін застосовують, коли добовий діурез становить 5% норми. У разі анурії у сечовому міхурі сечі немає. Це зумовлено двома причинами:

А) нирки не виробляють сечу – ренальна, справжня анурія

Б) вироблена нирками сеча не доходить до сечового міхура – постренальна, або несправжня, анурія.

Секреторна анурія може бути спричинена відсутністю обох нирок (уроджена агенезія, видалення єдиної нирки); припиненням кровопостачання нирки, наприклад, внаслідок тромбозу ниркової артерії, зневоднення організму; а також є одним з перших тяжких симптомів гострої недостатності нирок.

До причин порушення прохідності обох сечоводів (або сечовода єдиної нирки) належать конкременти, перетиснення новоутворами, що спостерігається у хворих на рак шийки матки, сечового міхура, передміхурової залози.

 

Якісні зміни сечі:

Протягом доби здорова людина виділяє із сечею близько 60 г твердої речовини – органічних і неорганічних солей. Вони розчинені у сечі і визначають її відносну густину. У різні періоди доби вона коливається в межах 1,010 – 1,025 при рН 6 – 7. Підвищення відносної густини до 1, 030 і більше називається гіперстенурія, зниження до 1, 005 і менше – гіпостенурія, монотонна відносна щільність – ізостенурія.

Причину гіперстенурії (в усіх порціях сечі відносна щільність перевищує 1, 025) слід шукати за межами нирок. Це можуть бути:

- цукровий діабет,

- гіперпаратиреоз,

- тривала втрата організмом рідини.

Гіпостенурія спостерігається при надмірному вживанні рідини, недостатності нирок.

Ізостенурія (відносна густина сечі становить 1,013 – 1,015) свідчить про початок недостатності нирок, оскільки вказує на неспроможність їх адаптуватись до умов протягом доби.

Гіпоізостенурія (відносна густина 1, 002 – 1, 004) ознака термінальної недостатності нирок.

Реакція сечі у нормі слабо кисла. Ступінь кислотності залежить від рівня в ній Н – іонів. У нормі рН сечі коливається від 5 – 7. Основна (лужна) реакція сечі спостерігається при запальних процесах.

Запах. Сеча, що деякий час стояла на повітрі, має запах аміаку. При наявності процесів гниття та міхурово-кишкової нориці сеча має запах калу.

Колір сечі (прозорість, каламутність) залежить від наявності в ній гною, солей, бактерій. Помутніння свідчить про наявність у сечі патологічних елементів. Червоний колір сечі свідчить про наявність у ній крові (гематурія). Іноді сеча набуває червоного відтінку внаслідок приймання деяких лікарських засобів (антипірину, фенолфталеїну та ін.), великої кількості буряків, моркви. Червоний колір сечі може бути наслідком міоглобінурії – накопичення в ній червоно-бурого пігменту, яке спостерігається при травматичному токсикозі (синдром роздавлювання).

Коли домішки крові видимі оком, йдеться про макрогематурію. Якщо ж кров виявляють лише під мікроскопом – про мікрогематурію (еритроцитурію).

Гемоглобінурія зумовлена наявністю у сечі пігменту крові гемоглобіну у вільному вигляді. Як і при гематурії, сеча має червоний колір, проте зберігає прозорість.

Протеїнурія – збільшення кількості протеїну в сечі понад 0, 033 г/л. При урологічних захворюваннях протеїнурія належить до категорії несправжньої, оскільки є наслідком домішок крові та гною. Під час ураження нефронів спостерігається справжня протеїнурія, яка є результатом порушення фільтрації та реабсорбції протеїнів плазми.

Лейкоцитурія (наявність лейкоцитів у сечі) – ознака запального процесу в нирках або сечових шляхах. Поодинокі лейкоцити виявляють і в сечі здорових людей.

Лейкоцити, здатні до броунівського руху в нативному мазку, отримали назву активних, а ті, що змінили свої властивості внаслідок зниження космологічної густини сечі, - клітин Штернгеймера – Мальбіна. Їх виявляють при забарвленні осаду сечі водно-спиртовою сумішшю генціанвіолету чи сафраніну. Поява 10% таких клітин свідчить про патологію.

Піурія – поява великої кількості лейкоцитів в сечі (гній у сечі)

Бактеріурія – помутніння сечі, зумовлене наявністю в ній великої кількості бактерій. Для визначення ролі бактерій підраховують їх в 1 мл сечі. Якщо висіюється понад 10 бактерій, йдеться про справжню бактеріурію, менше – несправжню.

Уратурія – помутніння сечі, зумовлене наявністю в ній розчинених солей (уратів). Білий колір сечі спостерігається при високій концентрації карбонатів – карбонатурія.

Сеча може мати колір і консистенцію молока. Це явище отримало назву хілурія. Воно зумовлено домішками лімфи.

Циліндрурія – наявність циліндрів у сечі, є симптомом ураження канальців нефронів, хоча деяка їх кількість міститься в сечі і при інших захворюваннях.

Ліпідурія (ліпурія) – поява у сечі жирових речовин, спостерігається при жировій емболії капілярів нирок внаслідок перелому трубчастих кісток, цукрового діабету, нефротичного синдрому.

Пневматурія – виділення із сечею повітря або газу, яке спричинюється випадковим проникненням газу у сечові шляхи при цистоскопії, катетеризації сечоводу, наявністю зовнішньої нориці сечових шляхів.

Гідатидурія (ехінококурія) – поява у сечі дрібних ехінококових міхурців, потрапляють у сечові шляхи з ураженої ехінококом нирки.

Сперматурія - наявність в осаді сечі елементів сперми. Спостерігається при деформації задньої частини сечівника та сім’яного горбика, атонії внутрішніх статевих органів.

 

 

.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 898 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)