Поняття про гостру і хронічну ниркову недостатність
Етіологія гострої недостатності нирок (ГНН) – пов’язана з дією внутрішньо-і позаниркових факторів.
Внутрішньониркові фактори ГНН:
- гострий гломерулонефрит;
- пієлонефрит;
- тромбоз і емболія ниркових судин;
- видалення однієї – єдиної нирки (аренальна ГНН).
Позаниркові фактори ГНН:
- шок і колапс;
- гемолітичні та міолітичні стани (переливання несумісної крові, масивне роздавлювання тканин, опіки);
- зневоднення організму;
- екзогенна і ендогенна інтоксикація (солями важких металів, оцтовою кислотою, хлороформом, грибною і зміїною отрутою, при токсикозі вагітних, діабетичній комі);
- алергічні стани;
- порушення виділення сечі внаслідок непрохідності сечоводів або сечівника.
Патогенез ГНН може бути пов’язаний з трьома групами чинників:
1) порушенням кровообігу в нирках (преренальні фактори) Найчастіше ГНН розвивається внаслідок тимчасової ішемії нирок, обумовленої гіповолемією, спазмом аферентних артеріол, ДВЗ – синдромом. Наслідком цього є значне зниження фільтраційного тиску й клубочкової фільтрації, припинення діяльності певної кількості нефронів. Якщо порушення тканинного кровообігу нетривале, то ГНН є оборотним станом (функціональна фаза ГНН) затяжна ішемія викликає необоротні структурні зміни клубочків і канальців, що відповідає (структурній фазі ГНН)
2) Прямим ушкодженням структур клубочків і канальців (ренальні фактори). Цим механізмом зумовлюється розвиток ГНН при дії нефротоксичних отрут і деяких інфекційних агентів.
3) Порушенням відтоку сечі (постренальні фактори) Ця обставина викликає зменшення клубочкової фільтрації аж до повного її припинення у зв’язку зі збільшенням тиску первинної сечі в капсулі ниркових клубочків.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 513 | Нарушение авторских прав
|