АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гостра ниркова недостатність

Прочитайте:
  1. Аритмії серця. Серцева недостатність
  2. Гостра гіпертензивна енцефалопатія.
  3. Гостра дисекція аорти.
  4. Гостра дихальна недостатність
  5. ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ
  6. Гостра недостатність нирок
  7. Гостра пневмонія
  8. ДИСРЕГУЛЯТОРНА ВЕНТИЛЯЦІЙНА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ
  9. Н04,5 Стеноз і недостатність слізних протоків.

ГНН – неспецифічний синдром, що розвивається унаслідок гострої або необоротної втрати гомеостатичних функцій нирок, обумовленою гіпоксією ниркової тканини з подальшим пошкодженням канальців і набряком інтерстиціальної тканини.

ГНН характеризується порушенням виділення води з організму, наростаючою азотемією, електролітним дизбалансом, декомпенсованим метаболічним ацидозом.

 

Функції нирок:

l Екскреторні функції:

1. Клубочкова фільтрація

2. Канальцева реабсорбція.

 

l Неекскреторні функції:

1.Утилізація субстратів біосинтезу біологічно-активних речовин

2.Участь в обміні вуглеводів, жирів, білків

3. Метаболізм пептидних гормонів

4. Метаболізм вітаміну Д

5. Утворення еритропоетину

6. Регуляція вмісту води і натрію в організмі.

 

Функція нирок Критерії порушень при ГНН
Водовиділення Олігоанурія
Азотовидільна Зниження швидкості клубочкової фільтрації, підвищення рівня креатиніну і сечовини
Концентраційна Зменшення концентрації сечі
Підтримання електролітного балланса Гіперкаліємія
Підтримка КОС Метаболічний ацидоз
Ендокринна Дефіцитна анемія, артеріальна гіпертензія

 

Причини гострої ниркової недостатності

Преренальні:

l Гіповолемія: крововтрата, ексикоз, опікова хвороба, недостатність надниркових залоз з втратою солей, гепаторенальний с-м

l Гіпотензія: септицемія, ДВЗ-синдром, серцева недостатність

l Гіпоксія: пневмонія, передавлення аорти, дихальна недостатність.

Ренальні:

l Гломерулонефрит, тромбоз ниркової вени, гемолітикоуремічний синдром, гострий канальцевий некроз, отруєння солями важких металів, шок, ішемія, інфекції, пухлини, сечокисла нефропатія, аномалії розвитку, кістоз, спадковий нефрит.

Постренальні:

Обструктивна уропатія: уретероцеле, клапани уретри, пухлини, міхурово - сечовідний рефлюкс, камені.

 

 


ПАТОГЕНЕЗ ПОЧАТКОВОЇ СТАДІЇ ГНН

 

 

Стадії гострої ниркової недостатності:

1 стадія – початкова (6-24 години)

Клініка основного захворювання і зниження діурезу.

2 стадія - олігоанурична (декілька днів – 3 нед.)

Олігоанурія, азотемія, стомлюваність, ураження ССС, інтерстиціальний набряк легенів, анорексія, збільшення печінки, пронос, блідість та іктеричність шкіри, набряки, електролітні порушення,порушення КОС, клінічні ознаки інфекції.

3 стадія - відновлення діурезу (5-15 днів)

Поступове наростання діурезу або раптове збільшення кількості сечі, нормалізація азотовидільної функції нирок.

4 стадія - одужання (6-24 міс.)

Повільне відновлення парціальних ниркових функцій, нормалізація водно-електролітного обміну і кислотно-основної рівноваги, відновлення функцій інших органів і систем.

 

Діагностика

l Анемія

l Збільшення ШОЕ

l Азотемія (залишк.азот більш 30ммоль/л)

l Азот сечовини більше 7ммоль/л

l Креатинін більше 0,1 ммоль/л

l Гіперкаліємія більше 6 ммоль/л

l Гіпокальціємія менше 2 ммоль/л

l Гіперфосфатемія більше 1,8 ммоль/л

l Гіпермагніємія більше 2 ммоль/л

l Гіпохлоремія менше 95 ммоль/л

l Гіперсульфатемія

l Декомпенсований метаболічний ацидоз ВЕ більше 10ммоль/л

 

 

Екстраренальні синдроми ГНН:

l С-м гіпергідратації: набряки, наростання маси тіла, набряк легенів, мозку, груднини, судоми.

l С-м уремічної інтоксикації: шкірний свербіж, неспокій, анорексія, порушення сну, уремічна кома, метаболічний ацидоз, декомпенсація гемодинаміки, артеріальна гіпотензія.

l Електролітні розлади: слабкість, апатія, тахікардія, артеріальна гіпертензія, фібриляція шлуночків серця, судоми, парез кишківнику, при декомпенсації – артеріальна гіпотонія.

l Підвищення вмісту середньомолекулярних уремічних токсинів (олігопептидів): шунтоводифузна дихальна недостатність, шокова легеня, декомпенсація системної гемодинаміки.

 

 

Принципи терапії в дебюті ГНН:

l Боротьба з шоком, поліпшення гемодинаміки і мікроциркуляції, відновлення діурезу, дія на етіологічний чинник.

l Дієта – обмеження білка (1-2 г на добу) і хлориду натрію

l Кількість рідини на добу = втрати при перспірації+ екстраренальні втрати + діурез попереднього дня

l Контроль маси тіла кожні 12 годин

(коливання не більше 1% маси тіла)

l Поповнення об'єму циркулюючої крові

l Поліпшення ниркового кровотоку

l Антибактеріальна терапія.

 

Показання до гемодіалізу:

l Перевантаження рідиною з порушенням гемодинаміки і набряком легенів, добове збільшення маси тіла більше 5-7%

l Анурія 24 години

l Уремічна інтоксикація: сечовина сироватки крові вище 24 ммоль/л, креатинін вище 0,5 ммоль/л

l Швидкість клубочкової фільтрації 76,5 мл/хв., або канальцева реабсорбція 0,3 ммоль/л (для дітей 0,4)

l Сечовина 25 ммоль/л або добовий приріст в плазмі сечовини на 5 ммоль/(л на добу) і креатиніну на 0,18-0,44 ммоль/(л на добу)

l Некоригована гіперкаліємія вище 6,5 ммоль/л (при набряку мозку, легенів більше 6,0)

l Ацидоз,що важко піддається корекції – рН крові менше 7,2 і дефіцит основ більше 10

l Відсутність позитивної динаміки на тлі консервативного лікування (олігоанурія,що зберігається більше 2 діб)

l Ускладнення – уремічний перикадит, набряк легенів, набряк мозку, уремічна кома, неконтрольована артеріальна гіпертензія.

 

Принципи терапії ГНН у стадії одужання:

l Боротьба з інфекцією, відновлення втрачених функцій

l Дієта - стіл №5 по Певзнеру

l Домашній режим 3-6 міс.

l Терапія інфекції сечових шляхів – уросептики до нормалізації сечі, потім 7 днів на міс. проф.курси

фітотерапія, витамінотерапія, адаптогени, неспецифічні імуномодулятори.

 

 

Схема диспансерного спостереження дітей після ГНН:

l Спостереження педіатра 1 рік- 3 міс. 1раз в 10-14 днів, до 1 року – 1 раз в міс., 2-й рік – 1 раз в 3 міс.

l Нефролог: 1 рік – 3 міс. – 1 раз на місяць, до 1 року – 1 раз в 2 міс., 2-й рік – 1 раз в 3-5 міс.

l Стоматолог, отоляринголог – 1 раз на рік

l Клініч. аналіз сечі 1 рік – 1 раз на 14 днів, 2 рік – 1 раз на місяць

l Посів сечі перші 3 міс. – 1 раз в мес.,4-12 мес – 1 раз в 2-3 міс.

l Проба Зимницького перші 3 міс. – 1 раз в міс.

l 4-12 мес – 1раз в 2-3 міс.

l Аналіз крові 1 раз на місяць 1 рік, 2 рік – 1 раз в 3 міс.

l Креатинін, сечовина – 1 раз в 3 міс.

l Функціональні дослідження 1 раз в 6 міс.

 

Зняття з обліку – через 2 роки після обстеження за відсутності скарг, стійкої клініко-лабораторної ремісії.

 

Місце проведення: нефрологічне відділення міської дитячої клінічної лікарні.

 

№ Основні етапи заняття, їх функції і зміст Методи контролю навчання Матеріали метод. забезпечення
       
1. Підготовчий етап. 1.Організаційні заходи. 2.Встановлення навчальної мети і мотивація. 3.Контроль вихідного рівня знань, навичок і вмінь: ~ контроль знань анатомо-фізіологічних особливостей органів сечової системи, класифікація, діаг­ностика, клініка, лікування, диспан­серне спостереження за хворими аз ГН, ХНН, профілактика. - контроль вміння оцінити аналізи крові, б/х крові, аналізи сечі, УЗД нирок, рентгенограми   30 хвилин   Виписати по 3 рецепти Індивідуальне опиту­вання, тестовий контроль. Письмовий контроль/або індивідуальне опиту­вання.   –“–“–     –“–“–         Підготовлене завдання   Питання, тести.     Письмові питання, ситуаційні завдання . Питання, таблиці., результати аналізів крові, б/х крові, аналізів сечі, УЗД нирок, рентгенограм   Питання, засоби наг­ляд­ності, дані інструментальних обсте­жень.
2.     2.1 Основний етап – формування професійних вмінь і навичок.   Самостійна робота студентів – курація хворих 130 хвилин Практичний тренінг, збір анамнезу, обсте­ження   Хворий, історія хвороби, орієнтовна карта для формування навиків обстеження
2.2 Клінічний розбір хворих, оцін­ка клінічних, інстру­мен­таль­них, лабораторних даних Професійний тренінг, встановлення попереднього діагнозу, складання плану обс­те­ження і оцінка ре­зультатів, проведення дифдіагностики, виз­на­чення прогнозу зах­во­рювання. Хворий, історія хвороби.
2.3 Обґрунтування схеми лікування Професійний тренінг: оформлення листка призначень, виписка рецептів. Хворий, історія хво­ро­би, листки приз­начень, рецепти. Орієнтовна карта для оволодіння навичками засто­су­ван­ня різних спо­собів те­ра­пії.
2.4 Проведення функціональної діагностики згідно провідних синдромів захворювання Професійний тренінг: проведення ультразвукового обстеження, забір крові на біохімічні обстеження, Хворий.
3. Заключний етап – контроль кінцевого рівня вмінь і на­ви­чок. 30 хвилин  
3.1. Контроль і корекція професійних вмінь Перевірка вміння працювати з хворими, оцінка правильності оформлення медичної документації, скла­дан­ня плану лікування. Ви­рішення типових ситу­ацій­них задач. Тестовий контроль. Хворий, історія хвороби, листок призначень.   Задачі   Тести
3.2 Підведення підсумків   Академічний журнал
3.3 Домашнє завдання.   Орієнтовна карта для роботи з літературою.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

Записати в зошиті:

- етіологію та патогенез ГГН та ГНН;

- критерії діагностики ГГН,ГНН, їх класифікацію;

- клініку ГГН,ГНН;

- основні принципи терапії ГГН, ГНН і прогноз;

- основні принципи лікування ГГН, ГНН;

 

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

Термін Визначення
нефрит   Гломерулонефрит (ГН)     Нефротичний синдром (НС)   хронічна ниркова недостатність (ХНН) Хронічне захворювання нирок первинне захворювання нирок на імунній основі з пошкодженням усього нефрону. При переважному ушкодженні гломерул говорять про гломерулонефрит, тубулоінтерстиційної тканини - про тубулоінтерстиційний нефрит (при абактеріальному характері останнього діагностують інтерстиційний нефрит, виявленні бактеріального агента - пієлонефрит). Загальне ушкодження нефрону (гломерул і тубулоінтерстиція) фігурує в діагнозі як гломерулонефрит із тубулоінтерстиційним компонентом.   гетерогенна група імуно-запальних захворювань переважно клубочкового апарату нирок з різною клініко-морфологічною картиною, перебігом та наслідками. Насьогодні замість ГН частіше використовують термін гломерулопатії для позначення сукупності різних морфологічних варіантів ГН і мембранозних нефропатій.     клініко-лабораторний симтомокомплекс, що характеризується протеїнурією більше 1 г/кв.м на добу (2-3 г/доба), гіпопротеїнемією з гіпоальбумінемією <25 г/л, гіпер-альфа-2-глобулінемією, гіперліпопротеїнемією, ліпідурією, набряками.   порушення функцій нирок, що спостерігається протягом трьох і більше місяців, виникає в результаті прогресуючої загибелі нефронів і строми при хронічному захворюванні нирок (далі ХЗН), підгострозлоякісному гломерулонефриті або після гострої ниркової недостатності із тривалістю анурічного періоду понад 3 тижні.   інтегральний діагноз, що хара характеризується морфологічними, функціональними, клінічними і лабораторними ознаками ураження нирок тривалістю понад 3 місяці; або швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв/1,73 м2 (термін введено National Kidney Foundation з 2002 року як еквівалент діагнозу, оскільки, як правило, з розвитком ХНН причина захворювання втрачає свою актуальність,    

4.2. Теоретичні питання до заняття:

Питання для контролю.

 

1. Етіологія, профілактика ГГН, ГНН

2. Частота, прогноз ГГН, ГНН

3. Загальна симптоматика ГГН, ГНН

4. Клінічна характеристика основних варіантів ГГН

5. Методи дослідження ГГН, ГНН

6. Диспансерне спостереження за дітьми з ГГН, ГНН

7. Профілактика ускладнень ГГН

8. Класифікація гострої ниркової недостатності

9. Принципи лікування ГГН, ГНН

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1292 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.009 сек.)