АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Критерії тяжкості перебігу виразкової хвороби шлунку.

Ускладнення виразкової хвороби шлунку (кровотеча, шок, пілеростеноз, пенетраця).

Кровотеча.

Кровотеча є найбільш частим ускладненням виразкової хвороби. В структурі смертності хворих з патологією системи травлення кровотечі з гастродуоденальної зони посідають друге місце, що становить 17% летальних випадків. Ерозії кривавлять частіше, ніж виразки, виразки ДПК частіше, ніж шлункові. Більшість кровотеч є окультними. Геморагічні ускладнення виникають як при тривалому виразковому анамнезі, так і без нього, являючись маніфестними проявами виразкового дебюту.

Несприятливі прогностичні фактори при шлунково-кишковій кровотечі:

вік хворого понад 60 років;

наявність важкої супутньої патології;

масивна кровотеча (понад 2л);

шоковий стан;

рецидив кровотечі протягом 72 годин.

Кровотеча виникає раптово, частіше в нічний час (що, можливо, пов’язане із особливостями кислотопродукції). У випадках невеликої крововтрати клінічна картина може обмежуватися епізодом загальної слабкості, головокрутіння. При більш вираженій кровотечі спостерігаються класичні симптоми: блювота (кривава, у вигляді “кавової густини”) та дегтеподібний стілець – мелена. Обидва симптоми можуть з’являтися одночасно, або ж гематомезіс передує. Мелена – частий симптом кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, з’являється при втраті більше 100 мл крові. Кривава блювота – менш постійна ознака, характерна для кривавлячих виразок, розташованих в шлунку, рідше – в цибулині ДПК. Характерною та насторожуючою ознакою кровотечі у хворих з підвищеною кислототвірною функцією шлунку є зменшення больових відчуттів (симптом Бергмана). При фізикальному обстеженні звертає увагу здутий, м’який при пальпації живіт. Вегетативні порушення проявляються, зокрема, вагусною брадикардією (що може спотворювати картину кровотечі), гіпотермією.

Шок.

Шок характеризується різким зменшенням перфузії тканин. Клінічними проявами шоку є зміна психічного статусу (від сплутаності до коми), олігоанурія, “мармуровість” шкірних покривів, липкий, холодний піт.

Пілоростеноз

Це звуження пілоричного кільця внаслідок рубцевої деформації пілородуоденальної зони, що призводить до порушення пасажу хімусу та характеризується диспепсичними, рідше больовими проявами, завжди супроводжується блювотою.

Пенетрація.

Пенетрація – ускладнення виразкової хвороби, що характеризується проникненням виразкового дефекту крізь стінку шлунку чи ДПК з проростанням в сусідній паренхіматозний орган.

Стадії пенетрації:

I ст. – проникнення виразкового дефекту через стінки шлунка чи ДПК із некрозом останніх

II ст. – утворення фіброзних тяжів (злук) між стінкою шлунку чи ДПК та прилеглим органом; III ст. – проникнення в тканини прилеглого органу.

Найбільш частими органами-об’єктами пенетрації виразок шлунку є малий сальник і тіло підшлункової залози, рідше – діафрагма. Виразки ДПК здатні проникати в сусідні органи, головку підшлункової залози (задньої та бокової стінки цибулини ДПК), жовчні шляхи, печінку зв’язки, рідше – в товсту кишку з формуванням тонко-товстокишкової нориці (постбульбарні).

Перфорація – прорив виразкового дефекту з виходом вмісту органу в черевну порожнину.

Симптоми:

“кинджальний” біль (класична ознака перфорації) може бути відсутній у хворих похилого віку, при злуковій хворобі

дефанс м’язів передньої черевної стінки, часто локальний

позитивні симптоми подразнення очеревини (з’являються та наростають протягом декількох годин з моменту перфорації)

зникнення печінкової тупості (поява тимпаніту в ділянці проекції печінки – симптом Жобера) внаслідок скопичення вільного повітря під правим діаграфмальним куполом

динамічна кишкова непрохідність (метеоризм, невідходження калових мас, газів)

вегетативні реакції (брадикардія, субфебрилітет, блідість шкірних покривів)

Тактика: негайне хірургічне втручання з одномоментним лікуванням шоку (див.мал.)

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 643 | Нарушение авторских прав