АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Тирличеві – Gentianaceae. Як виглядає? Одно- або дворічна трав'яниста рослина 15 – 40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галузиста

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Одно- або дворічна трав'яниста рослина 15 – 40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галузиста. Нижні листки яйцевидні і довгасто яйцевидні, тупі, зібрані в прикореневу розетку, верхні – гострі, супротивні, всі з 5 жилками. Квітки в густих щитковидних суцвіттях, розташовані на одній висоті, містяться в розгалуженнях стебел і на кінцях гілок, темно-рожеві, розкриваються перед сходом сонця. Смак рослини гіркий, запах ніжний. Цвіте у червні-вересні.

Де росте? По всій території УРСР – на лісових галявинах, сухих луках, схилах, серед чагарників.

Коли й що збирають? Усю рослину, на початку цвітіння, вириваючи її з корінням.

Коли застосовують? При поганому апетиті, нестравності шлунка, млявій перистальтиці кишок (стимулює секрецію і перистальтику і виявляє дещо проносну дію), при недостатній кислотності шлункового соку, печії, при хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів'ї (дія гіркого глікозиду генціопікрину – еритау рину, – алкалоїду генціаніну, гіркот еритроцентаурину й еритрамі-ну, флавоноїдів, фітостерину, лактону магнію, пальмітинової і стеаринової кислот, леткої олії, смоли, вітаміну С, дубильних речовин), алкоголізмі. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненого золототисячника і настоюють 10 хвилин. П'ють 1 склянку натщесерце, ковтками (при хронічних розладах кишок п'ють напар з суміші (порівну) звіробою і сухоцвіту – 2 склянки: першу натщесерце, другу за 4 рази, через годину після їди). При запаленні жовчного міхура (холециститі), як рекомендує М.А. Носаль, 3 чайні ложки суміші (порівну) золототисячника, кореневища аїру і квіток цмину піскового настоюють у 2 склянках холодної води з вечора до ранку, вранці кип'ятять 5 – 7 хвилин і випивають 1 склянку натщесерце, а решту за 4 рази після їди

При болях у шлунку із здуттям кишок 1 столову ложку кореневища аїру кип'ятять 10 хвилин у 1 л води. У дуже гарячий відвар сиплють 2 столові ложки подрібненого золототисячника, 1 столову ложку полину гіркого і 1 столову ложку звіробою та по 1 чайній ложці холодної м'яти і кореня валеріани і парять півгодини в духовці. Проціджують і п'ють 1 склянку натщесерце, решту за 4 рази протягом дня.

При грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави золототисячника, листків бобівника і квіток ромашки заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають протягом дня. Ввечері випивають 100 г горілки, нагрітої з 1 ложкою меду. Сон і потіння перемагають грип.

При приступах малярії в і л води кип'ятять 2 столові ложки дрібно порізаного кореня шипшини і 1 столову ложку кори ясена. В дуже гарячий відвар сиплють 1 столову ложку золототисячника і по 1 чайній ложці листків бобівника і квіток ромашки та напарюють у духовці півгодини. Підсолоджують медом або цукром і випивають весь напар за 5 разів протягом дня. Курс лікування – 7 – 10 днів (за М.А. Носалем).

При застарілій малярії беруть 1 столову ложку суміші трави золототисячника, трави полину гіркого, цвіту соняшника* і цвіту нагідок лікарських у співвідношенні 10:3:5:2 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по 2 склянки на день.

*Можна також застосовувати спиртову настоянку зібраних у липні – серпні крайових квіток (пелюсток) і молодих листочків (без черешків) соняшника (Helianthus annuus L.), взятих порівну (у співвідношенні 1:5). П'ють по 30 – 40 крапель на ложці води 2 – 4 рази на день (діють каучук, різні смоли, кверциме трин, холін, бетаїн, антоціанін, каротин). Краще вживати в суміші (порівну) з спиртовою настоянкою осінніх листків евкаліпту або відваром з листків (див. Евкаліпт кулястий).

Проти алкоголізму готують відвар з 1 столової ложки суміші трави золототисячника й полину гіркого в 1 склянці води, п'ють ложками, тричі на день, протягом 2 – 3 місяців.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 465 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)