АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Ранникові – Scrophulariaceae

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Дворічна трав'яниста рослина. В перший рік дає розетку листків, на другий виростає заввишки 50 – 200 см квітконосне стебло. Листки великі довгасто-еліптичні, зарубчасті; середні і верхні збігають по всій довжині міжвузля. Уся рослина шерстисто-повстиста. Квітки п'ятипелюсткові, світло-жовті, великі, 2,5 – 3 см у поперечнику, зібрані в колосовидне гроно донизу. Запах свіжих квіток ніжний, сухі пахнуть медом. Цвіте у червні-липні.

Де росте? У Степу і Лісостепу, зрідка в західних областях УРСР, на Поліссі, в гірському та Південному Криму – на горбах, при дорогах, на сонячних узліссях, на перелогах, по каменоломнях і кам'янистих місцях, по кручах берегів рік. залізничних насипів. Що й коли збирають? Розкриті віночки квіток, у суху сонячну погоду, вириваючи їх з чашечок; сушать зразу. Осипаних на землю не збирають.

Коли застосовують? Як пом'якшувальний, відхаркувальний, протиспазматичний засіб.

Як засіб, що обволікає вражені місця при катарах горла, прп кашлі, кровохарканні, бронхіті, емфіземі, коклюші, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, запорах, геморої (в квітках містяться гіркі речовини, летка олія, сапоніни, дубильні речовини, кумарин, пектини, флавоноїди, жовтий барвник ксантофіл і слиз), при запаленнях слизової оболонки очей. Послаблює болісні рефлекси, судоми, зменшує набряки тканин. Дія дивини легко-наркотична.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу (або молока) беруть 1 столову ложку квіток, варять 1 хвилину, настоюють 10 хвилин, відціджують через марлю і п'ють 2 склянки на день, ковтками. Проти кашлю у дітей готують сироп. Беруть по І столовій ложці квіток дивини і кореня алтеї на 1 склянку води, варять 13 – 20 хвилин, додають 200 г цукру і кип'ятять, поки не вийде сироп. Дають пити по 3 – 4 чайні ложки на день.

При кашлі у дорослих 1 чайну ложку суміші (порівну) квіток дивини, квіток калачиків лісових, квіток цмину піскового і квіток алтеї заливають І склянкою окропу, кип'ятять 5 хвилин і п'ють 1 – 2 склянки па день. Замість риб'ячого жиру для дітей рекомендують варити 5 хвилин в склянці води суміш 1 столової ложки квіток дивини і по 1 чайній ложці квіток нагідок і квіток ромашки додають 1 столову ложку цукру і дають дітям пити по 1 столовій ложці тричі на день при похуданні або виснаженні (вплив ксантофілу на клітинний обмін речовин). Як потогінний засіб беруть 1 столову ложку суміші (порівну) квіток дивини, квіток калачиків лісових, бузини чорної, квіток липи і сушених ягід малини на 2 склянки окропу, парять півгодини і випивають гарячим на ніч.

Рани і тріщини па сосках у жінок змазують соком тертої моркви і засипають дрібним порошком квіток дивини.

Для полоскання горла – 1 столову ложку суміші квіток дивини, листків підбілу звичайного, кореня алтеї і квіток калачиків лісових (порівну) варять в 1 склянці води протягом 5 хвилин і теплим використовують. Для промивання пролежнів і опечених місць беруть 1 столову ложку суміші квіток дивини, трави звіробою, квіток ромашки в співвідношенні 3:3:2 на 1 склянку ' води, кип'ятять 15 хвилин і відціджують у чисту пляшку (ранозагоювальна дія ксантофілу й інших барвників, іманіну).

Для ванн при виразках, ранах і гемороїдальних ґулях 4 жмені квіток або подрібнених коренів заварюють в 5 л води, 1 хвилину варять, настоюють і роблять п'ятнадцятихвилинні холодні сидячі ванни тричі на тиждень.

 

ДРІК КРАСИЛЬНИЙ (ЖОВТИЛО) – Genista tinctoria L.* (мал. 46)


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 759 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)