АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Розові – Rosaceae. Як виглядає? Дерево з гладенькою сірою корою 10 – 16 м заввишки

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Дерево з гладенькою сірою корою 10 – 16 м заввишки. Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні-червні. Плоди ягодоподібні, кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві.

Де росте? Росте в лісовій зоні, в гірських районах Карпат і Криму. В Степу, крім околиць Дніпропетровська, не зустрічається.

Що й коли збирають? Цвіт збирають у травні-червні, ягоди – у вересні-жовтні, після приморозків, коли вони набувають приємнішого смаку.

Коли застосовують? Квітки – засіб сечогінний, проносний, вони допомагають при мізерних менструаціях у жінок. У ягодах міститься багато каротину, вітамінів С і Р, летка олія, пектини, гіркі, антибактеріальні та дубильні речовини, пігменти, цукор, що не ферментує, – сорбіт, яблучна і цитринова кислоти. їх застосовують як вітамінний, протицинготний, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний, протипроносний, кровоспинний засіб – дія вітамінів А і С, дубильних речовин, органічних кислот. Сирий сік, багатий на вітаміни, з медом п'ють по 1/4 склянки двічі-тричі на день. Полівітамінний чай готують так. Половину столової ложки плодів горобини і половину столової ложки плодів шипшини заливають 2 склянками окропу, варять 10 хвилин, залишають на добу в накритій емальованій посудині, додають до смаку меду або цукру іі п'ють по 1/4 склянки двічі-тричі на день. Напар 1 столової ложки сушених плодів (на 1 склянку окропу) перед сном корисний при цистопієліті, сечокам'яній хворобі.

Як виглядає горобина чорноплода? Невисокий густий кущ 1.5 – 2 м заввишки. Листки подібні до вишневих, трохи блискучіші. Квіти п'ятипелюсткові, білі або рожеві. Цвіте у травні-червні.

Що й коли збирають? Плоди зібрані в грона, соковиті, чорні з сизим нальотом, 6 – 16 мм у діаметрі, достигають наприкінці літа – на початку осені, кислувато-солодко-терпкуваті на смак.

Коли застосовують горобину чорноплоду? У плодах багато рутину (С27Н30О16)*, аскорбінової кислоти, цукру, йоду, в них також містяться органічні кислоти, каротин, вітаміни В, РР, дубильні речовини, флавоноїди, антоціани, мікроелементи - фосфор, мідь, марганець, молібден, магній, залізо. Плоди горобини є концентратом вітаміну Р (500 мг%), який ущільнює стінки судин і зменшує їх ламкість. Тому їх рекомендують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при геморагічних діатезах, ти реотоксикозах, гломерулонефриті, кровотечах різного походження, при лікуванні антикоагулянтами.

*Багата на рутин (12 – 30%) також софора японська (Sophora japonica L.) з родини бобових – Fabaceae. Це декоративне дерево до 20 м заввишки, подібне до білої акації (робінії), лише без колючок, яке добре акліматизувалося у нас в парках Закарпаття, Південного Криму й Одеської та Херсонської областей. Кора дерева гладка, темно-зелена, з сочевичками. Добрий медонос, з квіток добувають цінну жовту фарбу для фарбування шовку. Цвіте в липні – серпні. Плоди її до 6 см завдовжки – м'ясисті боби з перехватами між окремими насінинами, що подібні до сочевиці й плавають у жовтувато-зеленому клейкому соку. Боби достигають у вересні й зимують на дереві. Для приготування ліків використовують нерозцвілі пуп'янки квіток і стиглі (навіть зовсім сухі) боби.

Свіжозібрані стиглі боби промивають перевареною водою, розрізують через насінину на шматки й заливають у скляній або порцеляновій посудині 56% спиртом у співвідношенні 1:1 (коли сухі, то у співвідношенні 1:2) і настоюють, часто збовтуючи, 10 днів. Потім відтискають, відстоюють, фільтрують через вату та пропускний папір, Утворюється неотруйна, без побічних дій настоянка, яку вживають всередину – від 10 крапель до 1 чайної ложки, 4 – 5 разів на день: для лікування і профілактики внутрішніх кровотеч різного походження, зокрема в мозок, серце, сітківку ока; при стенокардії, гіпертонії, цукровому діабеті, склеротичному переродженні стінок кровоносних судин, при захворюваннях нирок, геморагічних діатезах, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, при гастритах, виразковому коліті, проносах, хворобах печінки, плямистому тифі, сепсисі, тромбофлебітах, геморої, ревматизмі, глистах, при капілярних крововиливах токсичного походження (отруєння миш'яковими сполуками, саліцилатами), сечокам'яній хворобі тощо, в поєднанні з вітаміном С.

Замість настоянки бобів можна вживати настоянку нерозцвілих пуп'янків квіток софори (20 г квіток на 100 г 70% спирту, настоюють 7 днів) – по 20 – 40 крапель, тричі на день.

Ці самі настоянки вживають при опіках і відмороженнях І і II ступенів – загоєння настає через 5 – 0 днів; при відмороженнях III ступеня, також при туберкульозі шкіри, вовчаку виразки зарубцьовуються багато швидше. Діє болезаспокійливо, і тому вживають для лікування забитих місць, фурункулів, карбункулів, парапроктитів, гайморитів, трофічних виразок, грудниці (маститу), лускатого лишая – у вигляді зрошувань, промивань, змазувань, тампонів (двічі на день), стерильних пов'язок на рани. 5 – 10% водний розчин настоянки з нерозцвілих пуп'янків квіток софори втирають у шкіру голови, щоб припинити випадання волосся, роблять з нього компреси при ячмінцях на от. ванночки при грибкових захворюваннях шкіри, екземі; його закапують у ніс при нежитю, а також полощуть рот при болю зубів і запаленні ясен.

З ягід виготовляють повидло. 1 кг ароматних і дещо підсушених ягід розтирають з 700 г цукру-піску. Вживають по 75 – 100 г двічі на день у поєднанні з вітаміном С. Зберігають у сухому холодному місці. В ягодах містяться речовини, які гальмують розмножування мікробів. Повидло протипоказане при підвищеному зсіданні крові та при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, бо збільшує виділення шлункового соку та активність шлункових ферментів. Тому її рекомендують при гастритах з пониженою секреторною функцією. Обережно слід вживати її при тромбофлебітах та захворюваннях з підвищеним протромбі-новим індексом. При гіпертонії ефективний свіжий сік, натщесерце по півсклянки протягом 15 днів. Горобину чорноплоду можна вирощувати по всій території України, де не росте софора японська, плоди якої діють подібно.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 415 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)