АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина гарбузові – Cucurbitaceae

Як виглядає гарбуз звичайний? Однорічна, однодомна, трав'яниста рослина з повзучими стеблами, цілокраїми, п'ятилопатевими листками і великими жовтими, лійкоподібними, дзвоникуватими одностатевими квітками. Цвіте у липні – серпні.

Коли застосовується гарбуз звичайний? З лікувальною метою вживають м'якуш гарбуза як засіб сечогінний, проносний, який посилює перистальтику кишок, проти блювання у вагітних і від морської хвороби. Застосовують для компресів при опіках, висипах на тілі, екземах. М'якуш багатий на вітаміни В₁ В₂, РР і С.

Застосовують насіння, в якому міститься 20% жирної олії, білок, цукор, фітостерин кукурбітол, лейцин, тирозин, саліцилова кислота, фітин, смола з оксицеротиновою кислотою і алкалоїд (у зеленій шкірці насіння).

Використовують як глистогінне, особливо при солітері. Для цього сухе, очищене від лушпайок насіння (до 300 штук) розтирають невеликими порціями в ступці або череп'яній посудині, підливаючи потроху води до одержання рідини, подібної до молока. Додають для смаку 50 – 100 г варення або меду, зливають у посудину, а ступку обливають перевареною водою – всього має бути 500 мл (доза для дорослих). Однорічним дітям дають до 30 мл молока, старшим – з розрахунку по 15 мл на кожний рік; так, для шестирічної дитини доза становить 15×6 = 90 мл. В перший день (підготовка до лікування) хворий повинен їсти перетерту або рідку їжу (супи, кашу, овочеве пюре, кисле молоко). Ввечері дорослий з'їдає кілька кусочків оселедця з цибулею і випиває сольове проносне (20 – 30 г глауберової солі або англійської солі в півсклянки теплої води – п'ють поволі через соломинку). Наступного дня вранці (натщесерце) ставлять очисну клізму і вживають гарбузове молоко, протягом 30 – 40 хвилин.

Через 2 години після вживання ліків знову випивають сольове проносне.

Для дорослої людини потрібно 40 – 50 г солі. Через 2 години після цього можна все їсти, але очисні клізми треба ще ставити зо 2 дні підряд, щоб звільнити кишки від мертвих глистів.

При набряках, пов'язаних з порушенням роботи серця і нирок, варять 1 – 3 подрібнені гарбузові черешки в 2 склянках води протягом 15 хвилин і відвар випивають за день.

Як виглядає диня звичайна? Листки великі, серцевидні, цілокраї або п'ятппальчасто-лопатеві. Квітки одностатеві, блідо-жовті, 8 глибоко-п'ятироздільним віночком. Цвіте в червні – липні. Походить з Малої Азії, Ірану, Середньої Азії. Існує багато сортів дині. Відрізняються вони між собою за розмірами, смаком, запахом і хімічним складом плодів.

Коли застосовують днию? В мякуші дині, ароматному, білому, зеленкуватому або оранжевому містяться:цукор, екстрактивні та азотисті речовини, клітковина, жири, леткі ароматичні речовини, вітаміни (фолієва, нікотинова та аскорбінова – 10 – 40 мг% – кислоти). Плоди гамують спрагу і діють заспокійливо на нервову систему (колись давали їх хворим з меланхолією). Вживають їх при ревматизмі, подагрі, як сечогінний засіб, а також як проносний при запорах і геморої.

Застосовують відвар м'якуша дині як косметичний засіб, щоб вивести плями на шкірі, веснянки, вугрі. Водний настій насіння вживають при ниркових хворобах як сечогінний засіб.

Як виглядає кавун звичайний? Листки великі, глибоко три,-п'ятироздільні. Плоди – великі ягоди з соковитим, червоним, солодким м'якушем. Цвіте в черні – липні. Походить з напівпустель та пустель Північної і Південної Африки.

Коли застосовують кавун? Сік і м'якуш добре гамують спрагу при лихоманці. Це ефективний сечогінний і жовчогінний засіб. Вжита тричі на день по 5 г перед їдою очищена гострим ножем від верхнього шару і висушена шкірка кавуна діє сечогінно. Запивають цю шкірку водою, підсолодженою медом. Зеленою свіжою та сушеною шкіркою лікують коліти у дітей. У м'якуші містяться:фруктоза, яка легко засвоюється хворими на діабет, азотисті речовини, клітковина, мінеральні солі заліза, жири, пігменти та вітаміни В₁, В₂, C і РР, фолієва кислота, каротин. Він корисний хворим на атеросклероз, подагру, артрити, бо клітковина його, збуджуючи перистальтику кишок, сприяв виведенню холестерину з організму. Тривале вживання м'якуша кавуна виліковує хронічні гастрити. Насінням кавуна, як і гарбуза звичайного, гонять глисти, зокрема солітера.

Як виглядає огірок посівний? Листки його серцевидні, п'ятикутно-лопатеві, з гострими і нерівнозубчастими краями. Квітки одностатеві, жовті, із зрослопелюстковим віночком. Плоди м'ясисті, соковиті, з зеленкувато-білим м'якушем та приємним запахом. Цвіте в червні – серпні. Походить з Північно-Східної Індії, підніжжя Гімалаїв.

Коли застосовують огірок? Сік цього овоча п'ють при кашлі, хронічних катарах дихальних шляхів, при туберкульозі. Діє вів також сечогінно при водянці і проносно при запорах. Лікує лихоманку й заспокоює нервову систему. Денна доза – 2 – 3 столові ложки сирого соку, п'ють двічі на день. Для поліпшення смаку до соку можна додати цукру або меду. Огірки містять азотисті й безазотні речовини, клітковину, солі калію, мікроелемент срібло, вітаміни А, В, сліди вітаміну С.

З насіння огірків готують напої, які вживають при лихоманці, ниркових коліках, болісному сечовипусканні та при туберкульозі легень. Огірковим соком та водним настоєм зеленої шкірки огірків вибілюють обличчя, виводять плями, вугри, веснянки (ластовиння). У косметиці ввійшла в практику огіркова пудра, виготовлена з суміші огіркового соку з огірковим насінням та рисовим борошном, висушеним на сонці і розмеленим до дрібного порошку. Огірки, як і дині, пригнічують статевий потяг.

Як виглядає переступень білий (нечіпай-зілля)? Це отруйний представник тієї самої родини. Витка, шорстко-волохата, до 3 н завдовжки багаторічна трав'яниста рослина. Листки її черешкові, серцевидні, п'ятилопатеві, великозубчасті. Квітки однодомні, дрібні, жовтувато-білі, дзвоникуваті, на довгих квітконіжках. Плід – соковита куляста чорна ягода. Корінь великий, часто два-, трироздільний, нагадує постать людини, зовні жовтуватий, всередині білий. В ньому містяться віск, смоли, пектин, цукор, фіто-стерол, слиз, дубильні речовини, мінеральні солі й отруйні глікозиди – бріонін і бріонідин, алкалоїд бріоніцин, алкоголь бріонол і летка олія. Росте переступень білий в лісостеповій зоні і в Криму, в тінистих чагарниках і як бур'ян по городах і біля садиб. Навесні або пізно восени викопують його великий (іноді вагою до 3 кг) корінь, миють у холодній воді, ріжуть на тонкі кружечки, які нанизують на нитку і сушать на свіжому повітрі.

Настій (або відвар) 1 чайної ложки сухого кореня переступня білого на 1 склянці води застосовують по 1 столовій ложці як сечогінний і відхаркувальний засіб. Діє він також кровоспинно, болезаспокійливо, снотворно, тонізує серцевий м'яз і понижує кров'яний тиск. Півсклянки настою 1 столової ложки подрібненого сухого кореня на 1 склянці води п'ють натщесерце як сильне проносне. Мазь, виготовлена з 2 чайних ложок настоянки кореня (беруть 1 частину свіжого кореня на 3 частини спирту), змішаних з чвертю склянки несоленого сала або вершкового масла, зумовлює почервоніння шкіри. Втирають її при ревматичних і подагричних болях.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав