АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Валеріанові – Valerianaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 100 – 150 см заввишки. Загальна назва «валеріана лікарська» (Valeriana officinalis L. S. 1.) поєднує ряд видів валеріан, які застосовуються в медицині. На Україні з групи валеріани лікарської найбільш поширені валеріана блискуча (V. nitida Kreyer), валеріана висока (V. exaltata Mikan)* і валеріана пагононосна (V. stolonifera Czern). Найкраща з них та, що росте на сухих місцях. На другому році виростає пряме, борознисте, порожнисте квітконосне стебло. Листки супротивні, непарно-перистоскладні, листочки яйцевидно-ланцетні, зазублені або цілокраї. Суцвіття велике, галузисте, окремі його частини у вигляді складних щитків. Квіти дрібні, пахучі, двостатеві, рожеві або білі. Цвіте у червні – серпні.

Де росте? У дикому стані поширена в Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (валеріана блискуча) – у заплавах рік, на трав'янисто-осокових болотах, у вологих чагарниках, серед лозняків, культивується в радгоспах.

Що й коли збирають? Дворічні корені з кореневищами – напровесні пізно восени (миють у холодній воді і сушать у затінку).

Коли застосовують? При розладах нервової системи, безсонні і порушенні травлення на нервовому ґрунті, нудоті; як вітрогінний, глистогінний засіб та засіб для підтримання сили; при проносах (послаблює спазми гладких м'язів і посилює гальмівні процеси в мозковій корі); для посилення дії снотворних і при розумовій перевтомі (діючий чинник – α-метил-пірилкетона або ж алкалоїд хатинін). В леткій олії є складний ефір борнеолу, терпени та ізовалеріанова кислота, в коренях – також алкалоїди валерин і хатинін, глікозид валерид, сапоніни, дубильні речовини, оцтова, мурашина й інші органічні кислоти, алкоголі, феноли.

Найкращий седативний ефект виявляє холодний настій порошку з кореневищ із коренями валеріани, завдяки вмісту в ньому нестійкої до дії високої температури кристалічної речовини – ефіру ізовалеріанової кислоти (валепатріату).

При розумовій перевтомі валеріана усуває порушення в мозковій корі, підвищує II функціональну діяльність, подібно до транквілізаторів. Валеріана регулює роботу серця, діючи безпосередньо на центральну нервову систему, а також на серцевий м'яз та на автономну систему серця, яка створює і проводить імпульси. Валеріана поліпшує коронарний кровообіг та посилює продукцію залоз шлунково-кишкового тракту і виділення жовчі.

У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених коренів і кип'ятять 10 хвилин. П'ють по 1 склянці при гіпертиреозі, нервовому збудженні, істерії, при епілепсії, безсонні, судомах, при спазмах коронарних судин, при посиленому серцебитті, неврозах серцево-судинної системи. Немовлятам при болю в животі дають щогодини по 1 чайній ложці. Клізма з валеріанового відвару заспокоює кишкові коліки. При відчутті порожнечі в шлунку, коли язик обкладений і трохи болить голова, п'ють по 3 склянки па день такого чаю:в 1 л води кип'ятять 10 хвилин 6 ложок деревію, в гарячий відвар всипають по 1 столовій ложці трави полину гіркого і кореня валеріани та 2 ложки трави м'яти холодної; настоюють півгодини.

Щоб приготувати спиртову настоянку, 1 частину коренів (краще сирих) заливають 5 частинами 46% спирту і настоюють у теплі (25°) протягом 7 днів. Потім зливають, відтискають, відстоюють, проціджують крізь пропускний папір і вживають по 1/2 – 1 чайній ложці, залежно від потреби, але нетривало, бо валеріана порушує функції шлунково-кишкового тракту. Ефірну настоянку виготовляють з 1 частини 90% спирту, настоюють 4 дні, доливають 2 частини ефіру і настоюють ще 3 доби. Далі роблять, як при приготуванні спиртової настоянки. Зовнішньо застосовують при нервовому потрясінні (переляку) з конвульсіями в дітей; при епілепсії. Купають дитину у теплому відварі з коренів валеріани (беруть І жменю коренів на 1 л води, варять 10 хвилин і додають до ванни). Ванну роблять через день, а всередину дають 5 разів на день по 7 – 10 крапель спиртової настоянки в чайній ложці води. П'ятнадцятихвилинну ванну роблять через день перед сном.

Дорослим при функціональних захворюваннях нервової системи, явищах перевтомі, надмірній дратівливості, також при деяких ревматичних недугах, радикуліті, тромбофлебіті, гіпертонії і гіпотонії готують відвар з суміші трави чебрецю, шавлії, кореня валеріани, квіток нагідок і ромашки лікарської (порівну). Беруть пригорщу суміші на 2 л води, варять ЗО хвилин і додають до повної ванни; ароматичні ванни роблять двічі на тиждень.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1188 | Нарушение авторских прав