АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Вересові – Ericaceae

Як виглядає? Густий вічнозелений кущик 50 – 120 см заввишки з міцним запаморочливим запахом, який нагадує запах камфори. Листки шкірясті, лінійно-довгасті із загнутими краями, за гострені, чергові, зверху зелені, блискучі, поморщені, зі споду з густим рудувато-повстистим опушенням. Квітки зібрані в багатоквіткові (15 – 25) грона, білі, рідше червонуваті, на довгих, тонких квітконіжках. Цвіте у травні – червні.

Де росте? На півночі Полісся – на болотах, у вологих соснових лісах, на купинястих луках, в південній його частині – острівками, зрідка зустрічається в Прикарпатті і Карпатах.

Що й коли збирають? Усю рослину – під час цвітіння, листки й молоді пагони – в серпні – вересні.

Коли застосовують? При бронхіальній астмі, як відхаркувальний засіб (при гострих і хронічних бронхітах в суміші з листками кропиви малої – Urtica urens L., – у співвідношенні 2:1), також при коклюші, золотусі, подагрі, ревматизмі при спастичних ентероколітах, нетриманні сечі, грипі (як профілактичний засіб при епідеміях), при екземі. Діє як потогінний і наркотичний засіб завдяки вмісту леткої олії (ледол, палюстрол), глікозиду арбутину (ериколіну), флавоноїдів (кверцитрину), дубильних речовин, фітонцидів. У вигляді чаю готують так. На 1 склянку окропу дають столову ложку листків або молодих пагонів і настоюють 10 хвилин. П'ють по півсклянки 5 – 6 разів на день. Дітям при сильних приступах коклюшу дають по 1 чайній ложці кілька разів на день. Як відхаркувальний засіб вживають напар з суміші трави багна болотяного, підбілу і кореня алтеї у співвідношенні 1:2:2, чайні ложки суміші заливають 1 склянкою окропу, 1 хвилину варять, настоюють 20 хвилин, відціджують і п'ють по півсклянки 3 – 4 рази на день. Зовнішньо використовують напар із свіжих квіток чи пагонів на оливковій олії (1:9), який настоюють 12 годин у духовці, і у вигляді крапель впускають у ніс при гострих ринітах, грипі. При ревматизмі, ломоті, також при корості, вошивості застосовують мазь, яку виготовляють так. 1 частину дрібно порізаної квітучої рослини і 1 частину дрібно порізаного кореня чемериці білої змішують з 3 частинами розтопленого свинячого сала і настоюють протягом 12 годин (без кипіння) в теплій духовці. Потім проціджують у банку, накривають і при потребі втирають у шкіру. Порошок з листків багна болотяного і його гілки діють як інсектицидний засіб проти молі та блощиць^* (також у суміші а материнкою). Обкурюють ним хату з метою боротьби проти мух.

^*Як інсектицидний засіб проти блощиць заслуговує на увагу відвар трави чорнокореня лікарського (Cynoglossum officinale L.) (мал. 8) з родини шорстколистих (Boraginaceae). Свіжа рослина ця пахне мишами і відлякує мишей і щурів (діє алкалоїд циноглосин – сильна отрута для нервової системи). Вони не переносять запаху чорнокореня і тікають з того дому, де є ця рослина, навіть кидаються з корабля у воду, якщо почують її запах. Відвар трави чорнокореня використовують також для примочок і ванн як болезаспокійливий засіб при болях у суглобах, при переломах кісток; він прискорює гоїння ран при запаленнях, опіках, виразках і сприяє зрощуванню кісток (так само, як потовчений корінь живокосту лікарського завдяки вмісту смоли, гуми, леткої олії і гіркоти циноглосоїдину). Рослина 60 – 90 см заввишки, зустрічається майже на всій території УРСР по смітниках, залізничних насипах, вздовж доріг, по кручах; худоба її обминає.

БАРБАРИС ЗВИЧАЙНИЙ – Berberis vulgaris L. (мал. 9)

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1170 | Нарушение авторских прав