АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Березові – Betulaceae

Як виглядає? Струнке дерево до 20 м заввишки з повислими гілками і гладенькою білою корою. У старих беріз стовбур внизу темно-сірий з тріщинами. Листки ромбічно-яйцевидні або трикутно-яйцевидні, біля основи ширококлиновидні, інколи майже серце видні, на кінці загострені, двічі гострозубчасті, з обох боків гладенькі, черешкові. Квітки чоловічі, опущені, зібрані на кінцях гілок у сережки 5 – 6 см завдовжки (по 2 – 3 сережки), плід --горішок з двома крильцями, які в 2 – 3 рази ширші за нього Цвіте у травні, насіння достигає в липні – серпні.

Де росте? Утворює масиви в лісовій і лісостеповій зонах, рос те на пролісках, на мокрих луках, понад струмками по всій території УРСР, зрідка в південній частині Лісостепу, Степу й Криму

Що й коли збирають? Бруньки навесні, коли вони ще не розпускались і липкі від смолистих речовин. Сушать на холоді при температурі не вищій 15 – 20°. Рідше (в червні – липні) збирають листки. Напровесні збирають березовий сік (березняк] З дерева випалюють вугілля.

Коли застосовують? При авітамінозах – настій з листків, які містять летку олію, тритерпенові сапоніни (бетулін), флавоновий глікозид гіперозид, смолисті й дубильні речовини, саліцилову й інші органічні кислоти, вітамін С, каротин, фітонциди.

При подагрі, ревматизмі, для очищення крові при екземі, ли шаях, висипах наділі, при свербінні тіла; при виразці шлунка, не стравності його; при бронхітах і трахеїтах, як відхаркувальний дезинфікуючий засіб; проти дрібних круглих глистів (гостриків аскарид); в післяпологовому періоді (починаючи з 12-го дня) для прискорення очищення; при ожирінні, щоб посилити обмін речовин; при водянці ниркового походження і при каменях (сечогінна й жовчогінна дія) – бруньки, з яких готують чай або спиртову настоянку.

Використовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку бруньок, трохи кип'ятять і настоюють 2 години. П'ють 2 склянки на день ковтками. Замість чаю можна вживати спиртову настоянку, по 15 – 20 крапель тричі на день по ложці води (на півлітра 70% спирту дають півсклянки бруньок і настоюють їх протягом 14 днів, потім відціджують, фільтрують і зливають у пляшку). Вживають при атеросклерозі, набряках, нестравності, навіть при холері (проти блювання). В бруньках, окрім леткої олії, сапонінів, дубильних речовин, є бетулоретинова кислота і виноградний цукор.

Настій з молодих листків берези п'ють при серцевих набряках, як сечогінний і потогінний засіб, при виділенні білка з сечею, сечовокислому діатезі, а також при ревматизмі. Свіжі листки промивають холодною перевареною водою, воду зливають, листки заливають гарячою перевареною водою при температурі 40 – 50° і настоюють протягом 3.5 години. Листки відтискають, настоєві дають відстоятись 6 годин, відділяють від осаду. В такому настої є до 155 мг% вітаміну С. Вживають по 50; 100; 200 мл настою, тричі на день, звичайно перед їдою.

Березовий сік п'ють по 3 і більше склянок на день для «оздоровлення» крові при шкірних хворобах – лишаях, висипах на тілі, при фурункульозі; ангіні; анеміях після поранень, при ранах, які погано гояться, виразках, хворобах, що супроводяться високою температурою; при бронхітах, бронхоектазах, туберкульозі легень; ревматизмі, подагрі, артритах; цинзі. Діє як відхаркувальний засіб, сечогінно, усуває з організму шкідливі речовини, допомагає при серцевих набряках.

Зовнішньо використовують при екземі (компреси) і в косметиці:при вуграх і пігментних плямах миють ним обличчя.

Перетерте на порошок березове вугілля застосовують при отруєнні отрутами і бактерійними токсинами, при здутті кишечника, колітах, підвищеній кислотності шлункового соку – по 1 чайній ложці порошку тричі на день, запиваючи водою (або збовтане з водою).

Березовий дьоготь знищує коростяних кліщів у шкірі – натирають на ніч тіло протягом 3 днів (перед сном). На 4-й день приймають ванну і змінюють весь одяг і постільну білизну.

Спиртову настоянку застосовують для втирань і компресів при ревматизмі, болях у суглобах, при пролежнях, саднах, ранах, що погано гояться. Зовнішньо використовують листки для гарячих ванн при лікуванні гострих і хронічних екзем, лишаїв, при потінні ніг, а також при ревматизмі. Повну жменю листків варять 10 хвилин в 4 л води, відвар використовують для ванн.

Розпарені свіжі листки використовують для компресів і припарок. В першому випадку накладають у глибоку діжку свіжого березового листя, накривають її і, коли воно зігрівається від теплоти, яку виділяє, хворий заривається в нього на. годину й більше (скільки витримає) по шию або пояс («суха» ванна). В іншому випадку ошпареним окропом сушеним листям (або товченим сирим) обкладають уражені місця рук і ніг (водянка, ревматизм, подагра, параліч), натягують на них панчохи й забинтовують якомога щільніше («зігрівальні панчохи»).

БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ – Menyanthes trifoliata L. * (мал. 16)

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 680 | Нарушение авторских прав