АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Ароїдні – Агасеае

*Однією зірочкою позначено отруйні рослини, двома – дуже отруйні.

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 60 – 120 см заввишки. Кореневище товсте, до 50 см завдовжки, вузлувате, всередині біле, м'яке, губчасте, зверху жовте або жовто-зелене, на смак гірко-пекуче, запах його приємний. Стебло біля основи червонувате з ліловим відтінком, квітки зібрані в товсте, м'ясної» суцвіття – початок, який в народі зветься качаном. Листки з виразно виявленими жилками, мечовидні, лінійні, загострені, м'ясисті. Плід – довгаста суха ягода. В умовах УРСР не достигає. Цвіте в червні.

Де росте? По всій території УРСР в стоячих водах, коло берегів річок, ставків, боліт, місцями великими заростями, крім Карпат і Полинного Степу.

Що й коли збирають? Кореневища, викопуючи вилами, восени або напровесні. Їх миють у холодній воді, сортують, ріжуть на дрібні куски і сушать.

Коли застосовують? Як тонізуючий засіб при пригніченні центральної нервової системи; при хворобах шлунково-кишкового тракту, млявому травленні (підвищує збудність смакових закінчень і виділення слини), проносах, як сечогінний засіб, при хворобах жовчних шляхів, каменях нирок; як протизапальний засіб при малярії (дія алкалоїду каламіну, глікозиду акорину, фітонцидів, леткої олії, сесквітерпенів, терпенів, азарону, хамазулену, еугенолу, триметиламіну, смолистої речовини акоретину, дубильних речовин тощо); при порушенні менструального циклу у жінок для його регуляції; для посилення статевого збудження; при нервових захворюваннях з судомами, при хронічних захворюваннях спинного мозку з втратою чутливості, при посиленому серцебитті.

Застосовують у вигляді чаю. Для цього на 1 склянку холодної води дають 1 чайну ложку подрібненого кореневища аїру, доводять до кипіння і варять 10 хвилин. П'ють (залежно від потреби) 1 – 3 склянки на день ковтками при ревматизмі, водянці, блідій немочі, порушенні менструального циклу у жінок. Для регуляції діяльності кишок заварюють 2 столові ложки суміші кореневища аїру, кореня валеріани, кори крушини, листків м'яти холодної і кропиви (у співвідношенні 1:1:3:2:3) в 2 склянках води протягом 10 хвилин, проціджують через марлю і п'ють по півсклянки вранці і ввечері (дія леткої олії і гіркоти).

Сік кореня вживають, щоб посилити зір, для поліпшення пам'яті і щоб позбутися звички куріння (спричинює блювання). Замість відвару можна пити спиртову настоянку кореня аїру в співвідношенні 1:5 – 10 – 30 крапель тричі на день з водою або на грудочці цукру, цим же настоєм полощуть рот при зубному болю. При печії вживають порошок (0.3 – 0.5) з кореневища аїру, тричі на день по 2 – 3 г (знижує процеси бродіння в кишках; анемізує і знеболює слизові оболонки). Цей порошок застосовують також зовнішньо. Ним засипають гнійні рани і виразки. Для полоскання горла при ларингіті (біль у горлі, хрипота) і глоситі (запалення язика з опуханням, тріщинами, температурою і утрудненням ковтання) користуються відваром з суміші кореневища аїру, листків шавлії, дубової кори і листків великої кропиви (всього порівну). Відвар для полоскання готують так. Беруть 1 столову ложку суміші на 1 склянку холодної води, варять у прикритій посудині протягом 10 хвилин. Цим відваром полощуть горло і рот тричі на день при цинзі і амфодонтозі.

Відваром із суміші кореневища аїру, кореня лопуха (по одній жмені) і шишок хмелю звичайного (дві жмені) – на 3 – 4 літри води – миють голову при випаданні волосся, лупі двічі на тиждень.

Свіжі листки аїру діють інсектицидно проти бліх та інших комах.

АЛОЕ ДЕРЕВОВИДНЕ (СТОЛІТНИК) –

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав