АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Жимолостеві – Caprifollaceae

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Кущ, іноді деревце 2 – 6 м заввишки. Кора світло-бура, серцевина в гілках широка, біла, м'яка. Листки непарноперисті, звичайно з 5 яйцевидними або довгасто-яйцевидними, довго-загостреними, нерівнопилчастими листочками. Суцвіття плоске, щитовидне, стоїть прямо:волоть після цвітіння від ваги плодів поступово зависає. Квітки жовтувато-білі, пахучі. Плоди – чорно-фіолетові ягоди з кісточками, дозрівають у серпні – вересні. Цвіте в травні – червні.

Де росте? Майже по всій території УРСР – у заростях над річками, в старих парках, біля повіток, коло жител, на сільських цвинтарях.

Що й коли збирають? Молоді листочки – рано навесні, квітки. – під час повного цвітіння, кору – влітку, ягоди – восени. Листки н незрілі плоди – отруйні.

Коли застосовують? У вигляді чаю вживають відвар з квіток – при простудах, грипі, як засіб, що знижує жар, як потогінний засіб при бронхіті, сухому кашлі, при початковій стадії запалення легень, при ревматизмі, як молокогінний засіб.

Чай готують із листків:при хворобах нирок, як сечогінний засіб, кровоспинний, при атеросклерозі, для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі (сечогінно діє також кора при серцевих набряках). На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток (кори або листків) і настоюють 10 хвилин. П'ють по 2 – 5 склянок на день, за 15 хвилин до їди, ковтками (дія терпенів, рутиноподібного глікозиду, ельдрину, дубильних речовин, слизу і нітрату калію, що є в листках і корі, алкалоїдів коніїну і сангвінарину та глікозиду самбунігрину, леткої олії, холіну, органічних кислот).

Наявність у квітках бузини чорної стероїдного гормона, який бере активну участь в обмінних процесах, пояснює терапевтичний ефект при болісних місячних і при захворюваннях шкіри, пов'язаних з порушенням обміну речовин. При шлунково-кишковому катарі у поєднанні з хворобами печінки 1 столову ложку суміші квіток бузини чорної, насіння фенхелю, квіток ромашки, квіток липи, листків меліси і листків м'яти холодної в співвідношенні 4:2:2:3:3:6 заварюють в 1 склянці окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки 3 – 4 рази на день, через годину після їди.

При схильності до спазмів (колік) шлунково-кишкового тракту 1 столову ложку суміші квіток бузини чорної, коренів і кореневищ валеріани, квіток липи і листків м'яти холодної (порівну) настоюють 3 – 4 години в 1 склянці окропу і п'ють по чарці (50 г) 3 – 4 рази на день. Через те що в квітках міститься летка олія, слиз, яблучна й оцтова кислоти та гіркий глікозид самбунігрин, який знижує жар, їх застосовують як потогінний засіб і такий, що полегшує відхаркування:заливають 4 столові ложки суміші квіток бузини чорної, квіток дивини скіпетровидної, квіток підбілу звичайного, трави медунки лікарської, квіток липи, квіток алтеї лікарської, квіток гречки посівної* і пелюсток маку польового (Papaver rhoeas L.) в співвідношенні 2:3:2:3:2:3:2:3 1 літром окропу, настоюють у духовці 12 годин і п'ють чарками (50 г) через кожні 2 години.

Сік з ягід чорної бузини нешкідливий при найсуворішій дієті. П'ють його при виразках кишок, при запаленні легень (завдяки вмісту антипневмонічного фактора J) і при ішіасі. В ягодах містяться вітаміни А і С, мінеральні солі, йод і гормоноподібна речовина, яка прискорює гоїння ран, і тому сік і настій з ягід на цукрі (вживати чарками) допомагають при найтяжчих шлункових і кишкових захворюваннях та при запаленні печінки, але сирими їх не їдять (неприємні наслідки – блювання тощо). З відварених, протертих і проціджених через полотно ягід бузини чорної (свіжих І сушених) можна робити лікувальне повидло, киселі (від запорів). Ягоди, зварені в меді, допомагають при розумовій перевтомі – 1 чайна ложка на 1 склянку води.

Молоді весняні листочки, зварені в меді, вжиті всередину, діють як легке проносне при хронічних запорах. Відварені у молоці молоді листочки прикладають на запрілі, обпечені і запалені місця, а також на гемороїдальні гулі.

Для компресів при болях у вусі, ревматичних і подагричних пухлинах наповнюють маленькі торбинки сумішшю квіток чорної бузини і ромашки (порівну) і поливають їх окропом та зігрівають у посудині на плиті. Компреси на голову з ароматичної настоянки квіток бузини чорної на 9% спиртовому оцті (взятих порівну) знижують гарячку, тамують головний біль та допомагають при безсонні Напар квіток використовують для полоскання ротової порожнини при запаленні горла, мигдаликів і при ангінах.

 

БУРКУН ЛІКАРСЬКИЙ – Melilotus officinalis L. Pall.* (мал. 19)


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1131 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)