АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВОЛОШКА СИНЯ – Centaurea cyanus L. (мал. 25)

Родина Айстрові – Asteraceae, або Складноцвіті – Compositae

Як виглядає волошка? Однорічна трав'яниста сіро-зелена пухнаста рослина 30 – 60 см заввишки. Стебло її гіллясте, спрямоване догори. Листки ланцетно-лінійні, нижні дещо лопатеві, верхні цілокраї. Кошики верхівкові, на довгих квітконіжках. Квітки крайові п'ятизубчасті, лійкоподібні, сині або, рідше, білі, рожеві; серединні – трубчасті, фіолетові. Цвіте у травні – серпні.

Де росте? По всій території УРСР, але на півдні зустрічається рідше – серед посівів жита та інших зернових культур як бур'ян. Інколи вирощують її у квітниках.

Що й коли збирають? Крайові квітки, вискубуючи їх з кошиків, під час цвітіння рослини. Швидко сушать у затінку на протязі на дикті або папері (містять барвник ціанін, гіркий глікозид центаврин – кніцин, цукри, слиз, дубильні речовини, пеларгонін, мінеральні (в основному) солі магнію і калію.

Коли застосовують? Рослину застосовують як протиспазматичний, протизапальний, протимікробний, сечогінний і жовчогінний засіб. Вживають при хворобах нирок і жовчного міхура, при водянці, жовтяниці, при простуді й малярії, як жарознижувальний засіб; разом з риб'ячим жиром або зі злегка обсмаженою печінкою – при курячій сліпоті; нестравності шлунка (гіркота кніцин).

Використовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку крайових квіток волошки, настоюють 30 хвилин і п'ють по 0,25 склянки тричі на день. При затримці сечі внаслідок запальних процесів у сечо-статевих органах беруть 4 столові ложки суміші пелюсток волошки, кори бузини трав'янистої, стовпчиків (волосся) кукурудзи, листків мучниці, трави хвоща, трави остудника голого і березових бруньок у співвідношенні 1:1.5:1:1.5:0.5:1:1.5 на 1 л води, настоюють цілу ніч, вранці кип'ятять 7 хвилин і гарячим випивають протягом дня за 5 разів.

Проти фурункульозу застосовують суміш квіток волошки синьої, трави кропиви дводомної, квіток нагідок, листків горіха волоського, трави хвоща польового, трави фіалки триколірної (братків), трави череди і трави вероніки лікарської в співвідношенні 1.5:1:1:І:1:2:1.5:1. Беруть 4 столові ложки на 1 л води і готують так само, як при затримці сечі. Курс лікування становить 6 тижнів.

Напаром з 1 чанної ложки крайових квіток волошки в 1 склянці окропу промивають очі при кон'юнктивітах, ячмінцях на оці; профільтрований через ватку напар закапують у очі по 4 – 5 крапель тричі на день. При цьому суворо дотримуються асептичних умов.

ГАРБУЗ ЗВИЧАЙНИЙ -Cucurbita pepo L. (мал. 26)

ДИНЯ ЗВИЧАЙНА – Cucumis melo L. (мал. 27)

КАВУН ЗВИЧАЙНИЙ – Citrullus vulgaris Sehrad (мал. 28)

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 352 | Нарушение авторских прав