АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Жовтецеві – Ranunculaceae

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 50 – 60 см заввишки, з темно-бурим, трохи галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них не квітконосні. Стебла біля основи вкриті бурими листками у вигляді луски. Стеблові листки чергові, напівобгортні, сидячі, п'ятипальчастороздільні:дві нижні ділянки коротші, перисті, верхні три-, двоперисті, частки їх вузькі, лінійні, голі, цілі. Квітки, яскраво-жовті, великі, до 6 см у поперечнику, вінчають квітконосні стебла і їхні відгалуження, зісподу буруваті, чашечка їхня пухнаста, у віночку 15 – 20 пелюсток, вони довгасті, зубчасті. Плід – кулястий багатогорішок. Існує кілька видів горицвіту. Цвіте з ранньої весни до половини травня.

Де росте? На глинясто-вапнякових ґрунтах по сухих відкритій схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій і степовій, особливо в чорноземній зонах, у Криму, на яйлі. Зрідка трапляється на степових схилах в Розточчі-Опіллі і па півдні Полісся (Волинська область – м. Володимир-Волинський; Оваднівськнй район, с Верба; Житомирська область. Львівська область – Золочівський район, с. Червоне; Івано-Франківська область – Рогатинськиіі район, Чортова гора).

Що й коли збирають? Зрізають усю верхню частину рослини, залишаючи голу нижню, і багаторічне кореневище під час цвітіння. Сушать у затінку при 30°.

Коли застосовують? При серцевих хворобах з явищами декомпенсації, при задишці, набряку ніг і неврозах серцево-судинної системи; при водянці ниркового походження, гострому запаленні нирок, при інфекційних захворюваннях (плямистий тиф, грип, скарлатина тощо), при емфіземі легень (ядусі)*. Горицвіт збільшує силу серцевих скорочень і уповільнює ритм (дія глікозидів цимарину, адонізиду, адонівернозиду, адонітоксину подібна до дії строфантину; тритерпенових сапонінів, флавоноїдів), У суміші з собачою кропивою серцевою, валеріаною, мелісою вживають при нервовій збудливості, безсонні, епілепсії, також при приступах глаукоми.

*Склянка міцного чаю-напару листків чайного куща (Thea sinensis L.) – з родини чайних (Theaceac) у хворих на серцево-легеневу недостатність короткотривало збуджує і тонізує центральну нервову систему, діє сечогінно, піднімає кров'яний тиск, зменшує почуття фізичної і розумової втоми, полегшує болі голови. Адже в листках китайського чаю містяться: алкалоїд кофеїн, вітаміни В1, В2, пантотенова іі нікотинова кислоти, дубильні речовини, які сприяють нагромадженню вітаміну С в організмі, і вітамін Р, який запобігає крововиливам у сітківку ока мозок. Міцний чай у поєднанні з горицвітом весняним дають пити при інфекційних хворобах, коли треба підтримати функцію серця, неврозах серцево-судинної системи 1 столову ложку суміші трави горицвіту, кореня валеріани, трави собачої кропиви серцевої ' листків меліси в співвідношенні 1:2:3:4 заливають 1 склянкою окропу і настоюють 10 хвилин. П'ють по 0.25 склянки двічі на день, вранці і ввечері.

У вигляді чаю готують так. На 2 склянки окропу беруть 1 столову ложку порізаної рослини і настоюють 10 хвилин. Вживають щогодини по 1 столовій ложці. Чай приготовляють щодня свіжий (швидко псується). При водянці внаслідок гострого і хронічного запалення нирок беруть 1 столову ложку суміші (за встою) трави горицвіту, листків мучниці, березових бруньок і трави хвоїна польового в співвідношенні 4:5:3:2. заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять па малому вогні 5 – 10 хвилин і вживають щогодини по І столовій ложці. При цьому дотримують безсольової дієти, постільного режиму і через день приймають теплі ванни. Завдяки цьому збільшується виділення сечі, зникають набряки, поліпшується загальний стан. При

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 680 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)